Київські євреї просять будинок під приміщення заповідника "Бабин Яр"

Єврейська громада Києва просить повернути їй приміщення колишнього ритуального будинку для історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Ми вже багато років просимо віддати цей будинок (по вулиці Мельникова, 44 - ІП), щоб віддали заповіднику "Бабин Яр". Він належить місту, він єврейській громаді належить", - сказав президент Єврейської ради України Ілля Левітас на прес-конференції в середу в Києві.

За його словами, це колишній ритуальний єврейський будинок на території колишнього єврейського кладовища, знищеного за радянської влади.

Левітас розповів, що є указ президента і урядові розпорядження щодо створення Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", "але приміщення немає".

В даний час проведено тендер на розробку плану організації територій заповідника "Бабин Яр". Опрацьовується питання створення Алеї праведників в парковій зоні від станції метро "Дорогожичі".

В Україні з 2 вересня по 11 жовтня проходять заходи, присвячені 70-ій річниці трагедії в Бабиному Яру. Вони відзначаються на державному рівні, урядовий оргкомітет очолює прем'єр-міністр України Микола Азаров.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.