КМДА починає розпродавати музеї - Бригинець

На засіданні постійної комісії Київради з питань власності представники КМДА заблокували питання передачі Національної історико-архітектурної пам'ятки-музею "Київська фортеця" до державної власності, мотивуючи тим, що голова КМДА Олександр Попов прийняв рішення щодо продажу фортеці, а не безкоштовної передачі її до державної власності.

Про це повідомила прес-служба голови комісії з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

"Сподіваюсь, О.Попов публічно спростує, проголошену його чиновниками ідею - це своєрідне ноу-хау КМДА, коли заклади культури будуть продаватися державі, а не безкоштовно їй передаватися", - звернувся Бригинець до голови КМДА з проханням прокоментувати тривале блокування питання про передачу історико-архітектурної пам'ятки-музею "Київська фортеця" до державної власності.  

Депутат пояснив, що для того, щоб вберегти цілісний майновий комплекс "Київської фортеці" і створити максимально сприятливі умови для колективу, зволікати з передачею музею до державної власності не можна. Тим паче Міністерство культури України не заперечує проти передачі Фортеці.

Нагадаємо, питання щодо передачі Київської фортеці до державної власності було винесене на сесію Київради 14 липня 2011 року, але його зняли з розгляду, мотивуючи це проханням голови КМДА Олександра Попова, який нібито планує розмістити на території Фортеці Музей історії Києва.

У травні 2011 року за розпорядження голови КМДА Олександра Попова було створено комісію щодо проблем "Київської фортеці" - після того, як 28 квітня почалися будівельні роботи на території фортеці, що призвели до знищення ряду історичних споруд.

16 травня комісія з розслідування законності проведення робіт на території музею звернулася до представників НСК "Олімпійський" з вимогою припинити будь-які будівельно-монтажні роботи до з'ясування обставин та отримання висновків комісії.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.