КМДА починає розпродавати музеї - Бригинець

На засіданні постійної комісії Київради з питань власності представники КМДА заблокували питання передачі Національної історико-архітектурної пам'ятки-музею "Київська фортеця" до державної власності, мотивуючи тим, що голова КМДА Олександр Попов прийняв рішення щодо продажу фортеці, а не безкоштовної передачі її до державної власності.

Про це повідомила прес-служба голови комісії з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

"Сподіваюсь, О.Попов публічно спростує, проголошену його чиновниками ідею - це своєрідне ноу-хау КМДА, коли заклади культури будуть продаватися державі, а не безкоштовно їй передаватися", - звернувся Бригинець до голови КМДА з проханням прокоментувати тривале блокування питання про передачу історико-архітектурної пам'ятки-музею "Київська фортеця" до державної власності.  

Депутат пояснив, що для того, щоб вберегти цілісний майновий комплекс "Київської фортеці" і створити максимально сприятливі умови для колективу, зволікати з передачею музею до державної власності не можна. Тим паче Міністерство культури України не заперечує проти передачі Фортеці.

Нагадаємо, питання щодо передачі Київської фортеці до державної власності було винесене на сесію Київради 14 липня 2011 року, але його зняли з розгляду, мотивуючи це проханням голови КМДА Олександра Попова, який нібито планує розмістити на території Фортеці Музей історії Києва.

У травні 2011 року за розпорядження голови КМДА Олександра Попова було створено комісію щодо проблем "Київської фортеці" - після того, як 28 квітня почалися будівельні роботи на території фортеці, що призвели до знищення ряду історичних споруд.

16 травня комісія з розслідування законності проведення робіт на території музею звернулася до представників НСК "Олімпійський" з вимогою припинити будь-які будівельно-монтажні роботи до з'ясування обставин та отримання висновків комісії.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.