Толстоухов запевняє, що видає свій опус про Харцизьк за власні кошти

Книга Анатолія Толстоухова "Харцизьк: час, події, люди", на видання якої з держбюджету виділено 350 тис. гривень, насправді видається не за державний рахунок.

Про це заявив радник прем'єр-міністра Анатолій Толстоухов у інтерв'ю "Главкому".

"Ми цю книгу видавали на гроші, зібрані в місті, в тому числі мною, депутатами Тулубом, Ларіним, Зубановим, нашими земляками, - стверджує чиновник. - У книзі немає й копійки бюджетних грошей".

Ось як виглядає фінансування книги "Харцизьк: час, події, люди. Том 1" (1000 екземплярів по 350 грн = 350 тисяч грн) словами Толстоухова:

"В Україні не було книжок, які розповідають про історію областей, міст, районів. На сесії депутатів було прийнято рішення про створення редакційної колегії, опікунської ради, сформовано авторський колектив. За рік видається одна книга, потім друга. Виникає питання: де взяти гроші на її видання?

Їду в Москву, знаходжу там колишнього першого секретаря міськкому Луньова, який очолює потужну структуру у вугільній галузі: - "Володимир Георгійович, для видання книжки потрібні гроші".

Луньов виділяє 30 тисяч доларів, Тулуб не менше, ми з Зубановим і Ларіним даємо. На сесії приймається рішення про підписку на видання: вносьте 250 гривень, і щойно книжка вийде - ви її отримаєте. Таким чином, акумулювалися кошти на видання".

"Ані Тулуб, ні Зубанов, ні Ларін, ні Толстоухов гонорарів не отримували, - запевнив радник прем'єра. - Премії отримали люди, які безпосередньо працювали над книгою. А нам як гонорар вручили по одному екземпляру в шкіряній палітурці".

2004 рік: як Толстоухов проголошував Януковича президентом (ФОТО)

Нагадаємо, учора стало відомо, що Держкомтелерадіо вирішило профінансувати за програмою підтримки книговидання "Українська книга" книгу "Харцизьк: час, події, люди. Том 1", де співавторами є колишній міністр Анатолій Толстоухов, голова Черкаської ОДА Сергій Тулуб та інші високопосадовці.

Натомість Держкомтелерадіо, незважаючи на протестні листи від президента НАНУ Бориса Патона, відібрало державне фінансування у 54-го (додаткового) тому зібрання творів Івана Франка, який містить літературознавчі, фольклористичні, етнографічні та публіцистичні праці Каменяра.

У 2010 році Держкомтелерадіо вже просив у держави 350 тисяч на видання 1000 екземплярів першого тому твору Толстоухова про його рідний Харцизьк, але отримав від "Української книги" відмову. З аналогічним проханням Держкомтелерадіо звернувся до держави і цього року.

Толстоухова звинуватили в плагіаті книги з історії України

Заступник голови Держкомтелерадіо Анатолій Мураховський, відповідаючи на запитання, чому ця книга заслужила право на виділення 350 тисяч гривень бюджетних коштів для її підготовки, виготовлення та розповсюдження в рамках програми "Українська книга", пообіцяв знизити вартість видання.

Обґрунтовуючи цінність книги "Харцизьк: час, події, люди. Том 1", Мураховський сказав, що вона цікава як "історична повість про одне з міст України".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.