У проєкті бюджету-2021 нема коштів для Архіву національної пам’яті

Цієї весни в Архіву національної пам'яті вже забрали 58 млн грн на перший етап реконструкції – ці гроші пішли у фонд боротьби з коронавірусом

Про це повідомляє архів на своїй сторінці у Фейсбуці.

Нещодавно Кабінет Міністрів ухвалив проєкт Закону "Про Державний бюджет України на 2021 рік". У проєкті коштів, виділених на реконструкцію Архіву національної пам'яті немає. Передбачені лише капітальні видатки у розмірі 9,3 млн грн – вони виділені спільно на Архів національної пам'яті та Музей Революції гідності.

 

Такий стан справ викликає у співробітників Архіву велике занепокоєння та навіть ставить під питання створення та існування Архіву національної пам'яті – інституції, яка планує за два роки зібрати та відкрити доступ до 4 млн історичних документів колишніх радянських спецслужб.

ГДА УІНП та Український інститут національної пам'яті подавали до Міністерство культури та інформаційної політики України пропозиції до бюджету у розмірі 350 млн грн. 

У свою чергу міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко під час презентації проєкту реконструкції Архіву національної пам'яті 17 липня підтримав створення найсучаснішого архіву в Україні.

Поки що це лише проєкт бюджету. Голосування за нього у першому читанні має відбутися за кілька тижнів.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.