На Дніпропетровщині пам'ятниками борються з чорними археологами

Пам'ятний хрест на честь запорозьких козаків звели мешканці села Токівське на Дніпропетровщині.

Про це повідомляє 5-ий канал.

Люди кажуть - пишаються тим, що живуть в місцині, де три століття тому зимували запорізькі козаки. Про це свідчать козацькі артефакти, які знайшли на території села. Проте, скаржаться селяни, поки що їхніми знахідками цікавляться не науковці, а чорні археологи.

"Монети, хрестики, ножі, стріли, стріла - ось ця називалася бронебійна, вона пробивала кольчуги, спеціально викована, ключі від люльки - все це предмети побуту козаків, - повідомив мешканець Токівського Юрій Сергійчук. - А ось одна яма, дальше є друга, третя, ось невеличкі ямки, які свідчать про те, що тут досі ведуться розкопки чорних археологів".

Мародерів прогнали місцеві жителі. І щоби захистити колишню козацьку територію - розпочали кампанію за те, щоб це місце офіційно визнали історичним.

Віктор Мартян, сільський голова Токівського: "Треба робити це терміново, щоб воно було під охороною держави, тому що ...знахідки, будуть копати, це не годиться".

Історики, яким місцеві передали знахідки на експертизу, підтвердили їхнє козацьке походження. І припускають, саме на тих землях свого часу був зимовий табір козаків.

Олександр Кашнерук, директор Нікопольського краєзнавчого музею: "Це надзвичайно гарну справу мають жителі цього району, бо вони гордяться своїм минулим, і, мабуть, хочуть побачити якісь більш конкретніші речі, проте хлопці, які там знайшли свої речі, вони не заховали їх, а показали публічно, і це наштовхнуло їх на те, що саме там був зимівник, але це не науковий висновок...Засвідчити цей факт можуть спеціалісти краєзнавчого музею".

Щоби почати розкопки - науковці мають отримати чимало дозволів. Кажуть, бюрократична тяганина може тривати півроку, а то й більше.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.