У Чернігові святкуватимуть ювілей собору брата Ярослава Мудрого

У Чернігові у жовтні пройдуть урочистості з нагоди 975-річчя Спасо-Преображенського собору.

Про це УНІАН повідомили в Управлінні у справах преси та інформації Чернігівської облдержадміністрації.

Як підкреслив під час засідання оргкомітету заступник голови ОДА Віктор Тканко, Спаський собор у Чернігові є перлиною давньоруської архітектури, унікальною архітектурною пам'яткою.

"Протягом дев'яти століть він був головним осередком богослужіння, духовності, суспільного, художньо-історичного і інтелектуального життя міста Чернігова", - додав він.

Директор Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" Андрій Курданов поінформував про заходи, які відбуватимуться з цієї нагоди на початку жовтня.

Пересічним україцям Спаський собор відомий з етикеток місцевого пивного бренду. Фото: thisisukraine.org

Так, у рамках святкування передбачається відкриття книжкової та фото виставок, виставки архівних документів про Спаський собор; проведення молебнів, організація Міжнародної наукової конференції, урочистого зібрання; презентація наукового видання "Спас Чернігівський" та спецпогашення блоку ювілейних марок. Крім того, заплановано проведення "круглих столів", лекцій, уроків у закладах освіти з нагоди 975-річчя Спаського собору.

ДОВІДКА

Спасо-Преображенський собор у Чернігові було засновано за князювання Мстислава Хороброго - першого літописного чернігівського князя, сина Володимира Хрестителя. Припускається, що закладка собору відбулася в 1033-1034 роках.

У "Повісті врем'яних літ" згадується, що на момент смерті князя (1036 рік) собор було зведено до висоти людини, яка стоїться на коні (біля 4 метрів).

Архітектурний образ споруди собору втілює ідею сили і величі Чернігівського князівства. Функції його у давнину не обмежувалися лише культовими. Тривалий час він був головною суспільно-політичною спорудою міста, князівства та губернії. Тут проходили святкові церемонії, укладалися договори, зберігалися відзнаки військової слави.

У 1927 році, згідно з постановою РНК УРСР, Спасо-Преображенський собор оголошено історико-архітектурною пам'яткою всеукраїнського значення. Нині собор є пам'яткою національного значення та діючим храмом Української православної церкви.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.