Онука Івана Франка заборгувала 32 тисячі за надану замість музею квартиру

Онука Івана Франка Дарія Тарасівна Франко звернулася до голови постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця з проханням допомогти у її скрутному становищі.

Про це повідомила прес-служба Бригинця.

"Онуці Івана Франка потрібна сума в розмірі 1600 купюр, на яких зображений її дідусь", - заявив голова комісії.

Депутат розповів, що така необхідність виникла в зв'язку із тим, що вартість оплати комунальних послуг для пані Дарії складає 500 грн на місяць в той час, як її пенсія - 830 грн. Тому на сьогодні, за нестачі коштів, нащадок І.Франка, яка немає рідних, заборгувала за квартирну плату 32 тис 339 грн.

Голова профільної комісії звернувся до голови КМДА Олександра Попова з проханням надати доручення комунальним службам списати борг спадкоємиці Івана Франка.

Квартиру в м. Києві на вул. Володимирська, 48а родина І.Франка отримала у 1950 році як компенсацію за будинок у Львові, в якому нині розташований музей Івана Франка.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.