У "Тюрмі на Лонцького" бояться, що уряд забере в них приміщення

Під час передачі музею "Тюрма на Лонцького" від СБУ до Мінкульту меморіал можуть позбавити майна і кадрів. Колектив запевняє, що "Львів цього не допустить, бо "На Лонцького" - місце пам'яті для тисяч західноукраїнських родин".

Про це "Історичній Правді" повідомили у Центрі досліджень визвольного руху.

Колектив Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" про чергове доручення Президента щодо передачі зі сфери управління СБУ до Міністерства культури дізнався із засобів масової інформації.

Музейники позитивно сприймають перехід до сфери управління Мінкульту, адже ще зі заснування меморіалу у колишній в'язниці Гестапо та КГБ мова йшла про передачу його Українському інституту національної пам'яті (на сьогодні ця установа ліквідована як окремий орган і передана у відомство уряду).

Працівники меморіалу "Тюрма на Лонцького" сподівається, що цьогоріч доручення Президента України буде виконане, на відміну від невтіленого минулорічного.

Проте колектив музею висловлює занепокоєння щодо механізмів передачі установи у підпорядкування Мінкульту.

Голова УІНП Валерій Солдатенко: "Перед нами не стоїть завдання проводити люстрацію"

"Юридично музей досі орендує приміщення в'язниці (експозиційне) та робочі кімнати у СБУ, хоча нам повинні були передати їх на баланс ще в 2009 році, - говорить директор Руслан Забілий. - Відповідно ми вкотре звертатимемося з вимогою здійснити передачу Національного музею разом із цими приміщеннями".

За словами Руслана Забілого, Національний музей має змінити керуючий орган, зберігши:

1. всі приміщення, які сьогодні використовує Національний музей,
2. колектив, який створював і розвиває Музей, у повному складі,
3. в'язничне подвір'я, де захоронювали жертв тортур і яке є частиною експозиції та потребує проведення ексгумаційних і археологічних досліджень,
4. фінансування для забезпечення належного рівня роботи і розвитку Національного музею.


"В іншому випадку ми розцінюватимемо процес передачі як фактичну спробу ліквідації унікального Національного музею, який має лише два аналоги в Європі, - підкреслив історик і очільник меморіалу Забілий. - Адже як можна говорити про Національну музейну установу без головного експозиційного об'єкта - тюрми та подвір'я? Як уявити "Тюрму на Лонцького" без її колективу, який за умов цілковитої відсутності фінансування капітальних робіт та виготовлення експозиції, зібрав унікальні експонати та створив за неповні два роки один із найпопулярніших музеїв країни?"

Екскурсія "Тюрмою на Лонцького" (ФОТО)

Історик Володимир В'ятрович, член Наглядової ради музею, за часів керівництва якого архівом СБУ створювався меморіал "Тюрма на Лонцького", підкреслив, що у Служби безпеки України та Міністерства культури є всі юридичні підстави та механізми спокійно із збереженням здобутків музею, кадрів та майна здійснити передачу установи.

"Тюрма на Лонцького стала символічним місцем останнього спочинку мільйонів невинних жертв нацистського та комуністичного режимів, і тисячі західноукраїнських родин приходять сюди вшановувати їх пам'ять. І ми знаємо - Львів десятками років добивався створення Меморіалу і нині не допустить ні прямої, ні прихованої його ліквідації", - наголосив Володимир В'ятрович.  

"Тюрма на Лонцького" за два роки отримала численні відзнаки своєї роботи від українських та міжнародних структур, є майданчиком проведення міжнародних фестивалів, успішно розпочала процес вступу до Світової федерації музеїв, стала обов'язковим місцем відвідин, передбаченим як протоколом офіційних делегацій, так і порядком денним звичайних туристів.

ДОВІДКА 

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" - музей, створений у колишній катівні КГБ та Гестапо, він один із лише ТРЬОХ у Східній Європі (два інших - це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі в Берліні).

Музей за ініціативи львівської громади відкрито 28 червня 2009 року, 14 жовтня він отримав статус національного. У 2010 розпочалася передача музею у підпорядкування Українському інституту національної пам'яті, яка була зупинена yрядом Азарова

Наприкінці 2010 року Музей мав відкрити експозицію про переслідування дисидентів, проте у вересні 2010 року працівники СБУ затримали директора музею Руслана Забілого, вилучивши у нього комп'ютер та жорсткі накопичувачі, провели несанкціонований обшук музею, конфіскувавши у співробітників музею два ноутбуки з копіями історичних матеріалів, а також відеозаписи спогадів дисидентів, записані у 2009-2010 роках та документи, надані дисидентами та отримані із закордонних архівів. 

Руслан Забілий: "Хорошковський плутає радянський гриф "Секретно" і український "Таємно"

Незважаючи на доручення президента Януковича, у 2010 році уряд Азарова так і не відновив дію зупиненого розпорядження попереднього уряду про передачу музею Українському Інституту національної пам'яті, тому музей далі залишається в структурі СБУ. 

9 вересня 2011 року президент України підписав чергове доручення про передачу Національного музею "Тюрма на Лонцького" - тепер до сфери управління Міністерства культури України.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.