Закарпатські депутати відмовилися виконувати гімн Угорщини

Депутати Береговської райради Закарпатської області відмовилися від виконання державного гімну Угорщини перед початком сесійних засідань.

Про це повідомляє УП з посиланням на "Комерсант-Україна".

9 вересня вони скасували своє рішення від 17 червня про виконання гімну Угорщини разом із гімном України перед початком сесійних засідань, задовольнивши протест міжрайонної прокуратури Закарпатської області.

Як розповів газеті заступник голови Береговської райради Адальберт Браун, виконання угорського гімну на початку засідань скасували, щоб уникнути національної ворожнечі.

"Рішення було ухвалене більшістю голосів. Із 54 присутніх у залі депутатів за скасування проголосували 48 (усього в райраді 62 депутати). Від голосування утрималися тільки 6 депутатів від "КМКС Партія угорців України", - сказав Браун.

1938: угорські війська окуповують Ужгород і Мукачево (ВІДЕО)

Він уточнив, що хоча рішення скасувати виконання гімну сусідньої країни ухвалене лише тепер, за останні 2,5 місяці гімн Угорщини в Береговській райраді не пролунав жодного разу.

Раніше Браун пояснював, що рішення виконувати угорський гімн разом із українським перед початком засідань було ухвалене на підставі закону "Про національні меншини", оскільки 85% населення району становлять етнічні угорці.

У листопаді 2010 року у Береговому відбувся референдум щодо перейменування міста на угорську назву Береґсас, але на нього прийшло менше половини виборців.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.