Спецпроект

Костусєв привітав ветеранів і нахамив журналісту. "Совість треба мати"

Мер Одеси Олексій Костусєв привітав учасників Другої світової, відмовився відповідати на питання про тиск мерії на соціальні їдальні для ветеранів і пообіцяв відкривати музеї війни навіть у дитсадках.

Про це повідомляють "Одеса.Коментарі".

Мер привітав ветеранів Великої Вітчизняної війни після церемонії покладання квітів до пам'ятника Невідомому матросу на Алеї Слави в честь 70-річчя початку оборони Одеси.

"Рівно 70 років тому почалася героїчна оборона Одеси, яка тривала 73 дні. Для мене, як і для будь-якого одесита, це день, коли ми низько схиляємо голови перед пам'яттю героїв... Захисники міста билися до кінця, і вчинили подвиг, який назавжди буде записаний золотими літерами в історії Великої Вітчизняної війни", - сказав Олексій Костусєв.

Один з журналістів запитав у мера: "Як на тлі таких красивих слів міська влада здійснює набіги на соціальні їдальні для ветеранів Великої Вітчизняної війни? (ідеться про майнові вимоги міської влади до благодійного фонду "Ветеран", який уже багато років утримує чотири безкоштовні їдальні - ІП)".

"Свої коментарі потім задаси, у більш доречній обстановці, - відповів Костусєв. - Я розумію, що журналіст - це така професія, але жити ще довго, я сподіваюся, всім вам. Треба мати совість і знати коли що доречно, а що недоречно".

Костусєв також додав, що в даний час йде ремонт музею Маринеско в школі, де навчався легендарний підводник, і сказав, що військові музеї в Одесі відкриваються навіть у дитячих садках:

"Я думаю, 1 вересня ми поїдемо з вами, відкриємо цей музей (Маринеско - ІП)... І сьогодні я ще їду в дошкільний навчальний заклад, де відкривається музей бойової слави. Коли приходять люди з орденами, коли приходять люди, які воювали, звичайно ж, це неоціненне. І я дуже вдячний нашим ветеранам. Велике вам спасибі за те, що ви доносите правду до наших дітей. Саме завдяки цьому вони стають справжніми мешканцями міста-Героя".

У лютому 2011 року Олексій Костусєв заявив, що "у нас є своя ідеологія, і ми за неї боротимемося".

В березні 2011 року одеська міськрада зобов'язала державні установи вивішувати червоні прапори на день Визволення міста від нацистів і в день Перемоги. Саме з цього рішення розпочалася інформаційна кампанія "прапора Перемоги".

У квітні 2011 року місцева влада привітала одеситів з днем Визволення міста плакатами з зображенням румунських окупантів, а також додала до герба Одеси п'ятикутну зірку Героя Радянського Союзу.

 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.