Спецпроект

Синагога в Сатанові може впасти так само, як вежа у Кам'янці

Православний і римо-католицькі священики, працівники культури, громадські діячі, краєзнавці, представники влади б'ють на сполох з приводу катастрофічного стану визначної пам'ятки архітектури Поділля синагоги-фортеці в Сатанові.

Приводом для цього стала новина про руйнування Нової (Великої) вежі Кам'янець-Подільської фортеці, повідомляє Релігійно-інформаційна служба.

Автори звернення, яке отримала РІСУ, застерігають, що подібна доля може спіткати іншу пам'ятку XVI-го сторіччя - синагогу в Сатанові, яка є пам'яткою архітектури та історії національного значення.

"Як і замок в Кам'янці-Подільському, її зводили неприступною твердинею. Потужні, двометрової товщини, стіни оборонної синагоги були розраховані, аби витримати гарматний обстріл. Під час неодноразових татарських та турецьких нападів вони й витримували, - йдеться у зверненні. - На жаль, на сьогодні ці мури вкриті мереживом тріщин, що швидко розростаються. Якщо не вжити термінових заходів, уже найближчим часом цю історичну, художню та духовну пам'ятку чекає доля Великої вежі".

На думку підписантів, ця втрата стане вже безповоротною - унікальне коробове склепіння, яким вона перекрита, навряд чи може бути повторене. Обвал також знищить і вирізаний з каменю високохудожній бароковий арон-кодеш XVIII ст. - його теж навряд чи вдасться відтворити.

Про Сатанівську синагогу та інші пам'ятки унікального містечка (ЕКСКУРСІЇ)

"На превеликий жаль, у районному бюджеті відсутні кошти навіть на найнеобхідніші  аварійно-консерваційні роботи, не кажучи вже про повноцінну реставрацію, - стверджують автори звернення. - Тож звертаємося до усіх небайдужих, у першу чергу до бізнесменів-євреїв - врятуйте цю давню пам'ятку! Якщо для нас, українців та поляків, - це унікальна історична та високохудожня споруда, то для євреїв це ще й не аби яка святиня. Нагадаємо, що оборонна синагога в Сатанові є чи не найвизначнішою пам'яткою юдаїки не лише в Україні, але й усій Східній Європі".

Під зверненням  підписалися: Альберт Собков, селищний голова Сатанова; Олег Федоров, завідувач відділу культури та туризму Городоцької РДА; протоєрей Володимир Наглій, священик православного Свято-Троїцького монастиря, сел. Сатанів; священик Віктор Лутковський, настоятель римо-католицького храму Святого Станіслава, м. Городок Хмельницької обл.; священик Владислав Зарічний, ректор Інституту богословських наук, м. Городок; Борис Слободнюк, позаштатний співробітник служби охорони культурної спадщини Хмельницької ОДА, доглядач сатанівської синагоги на громадських засадах; Борис Коваль, генерал-майор запасу (м. Хмельницький); Оксана Походонько, директор районного будинку культури; Станіслав Гуменюк - художник, заслужений діяч культури і мистецтв Польщі; Ігор Олійник, краєзнавець.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.