Спецпроект

Янукович приїхав на ювілей книги, на якій присягав під час інавгурації

У селi Пересопниця (Рiвненська область) у понедiлок тривають урочистостi з нагоди 450-рiччя рукописного Пересопницького Євангелiя - одного з перших українських текстiв.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

В рамках урочистостей у понедiлок вiдкрито археологiчний комплекс "Пересопниця", будiвництво якого здiйснювалося пiд патронатом президента України В. Януковича. Глава держави бере участь в урочистостях.

Ранiше на шляху проходження президентського кортежу з Рiвного до села Пересопниця, трасу пiкетували близько 20 представникiв ВО "Свобода". У самому селi Пересопниця перед входом до археологiчного комплексу "свободiвцi" скандували "Ганьба!" i "Геть Табачника!". Мiнiстр освiти Дмитро Табачник також бере участь в урочистостях.

Пересопниця - колишнiй центр удiльного князiвства в XII-XIII столiттях, перша лiтопина згадка про мiсто датується 1149 роком.

Пересопницьке Євангелiє стало першим перекладом Святого Письма на мову, близьку до народної. Над книгою працювали настоятель Пречистинского монастиря Григорiй i чернець цiєї обителi Михайло Василевич. Книгу замовила i дала грошi на її перепис княгиня Анастасiя Заславська.

Робота над Євангелiєм тривала з 1556 до 1561.

Книга становить собою манускрипт, вагою 9,3 кг, складається з 482 пергаментних сторiнок. Текст виконано темно-коричневим чорнилом iз застосуванням червоної фарби для нумерацiї роздiлiв, видiлення заголовних букв, а також рiзних примiток. Книга оправлена в дубовi дошки, обтягнутi зеленим оксамитом, текст багато iлюстрований.

Євангелiє зберiгається в Нацiональнiй бiблiотецi iм. В. Вернадського НАНУ. З 1991 року на Пересопницькому Євангелiї президенти Українi присягають на вiрнiсть народовi України.

Раніше повідомлялося, що на 450-річчя Пересопницького євангелія будуть запрошені - крім українського - також президенти Росії, Білорусі, Болгарії та Сербії.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.