Спецпроект

У Карпатах з військовими почестями перепоховали загиблих у 1939-му

На Верецькому перевалі у Сколівському районі Львівської області 20 серпня із військовими почестями перепоховали останки сімох січовиків Карпатської України.

В урочистостях взяли участь голова Львівської обласної ради О. Панькевич, заступник голови Львівської ОДА І.Стефанишин, представники громадськості Львівської та Закарпатської областей.

З 2008 року комунальне підприємство Львівської облради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій "Доля" проводить пошук місць поховань вояків Карпатської Січі на Верецькому перевалі.

Перше поховання - могилу із останками 10 січовиків - знайшли у листопаді 2008 року в околицях села Верб'яж Воловецького району Закарпатської області.

Як свідчать знайдені під час розкопок матеріали, це були вояки Карпатської Січі, розстріляні на Верецькому перевалі у березні 1939 р.

Один із лідерів ОУН називає можливі прізвища тих, кого знайшли на перевалі

Їх урочисто перепоховали на цвинтарі, на якому в майбутньому спорудять меморіал захисникам Карпатської України.

У серпні 2011 року пошуковці ексгумували останки ще сімох січовиків, які урочисто перепоховати 20 серпня.

Нагадаємо, що 1939 року на Верецькому перевалі угорські та польські прикордонники розстріляли близько 600 полонених бійців Карпатської Січі (армії Карпатської України) - багато з них були вихідцями з Галичини.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.