Спецпроект

Вмер один із діячів УГКЦ часів підпілля

17 серпня на 96-му році життя вмер священик Тернопільсько-Зборіської єпархії УГКЦ Микола Шаварин.

Про це повідомляють "20 хвилин".

Народився отець Микола у 1915 р. у с. Качанівка Підволочиського району в селянській родині. У 1944 р. отримав священицькі свячення з рук владики Никити Будки. Був одружений з Марією Красноперою. Разом вони прожили 52 роки та виховали трьох доньок.

Микола Шаварин - легенда Української греко-католицької церкви на Тернопільщині. Служінню Богові віддав 67 років свого земного життя. Святі літургії відправляв як в Україні, так і Польщі. У 1946 р. був очевидцем ліквідації УГКЦ, а майже через півстоліття - одним із учасників її відновлення.

- Батько неабияк любив дітей, умів з ними спілкуватися, - розповідає ще одна донька священика Ольга Корчинська. - Умів говорити на будь-яку тему, порадити у найважчі миті життя.

Священик більшу частину свого життя діяв у підпіллі, перебував у засланні за відмову зректися віри. За непоборну стійкість у вірі у часи підпілля Папа Римський Іван Павло ІІ відзначив отця Миколу Шаварина спеціальною медаллю та почесною грамотою. Свого часу отець Микола спілкувався із Андреєм Шептицьким та Йосифом Сліпим.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.