Спецпроект

Оголошено конкурс матеріалів про релігійний туризм в Україні

З метою привернення уваги до сакрально-культурної спадщини нашого краю, популяризації релігійного туризму та з нагоди 20-ліття Незалежності редакція Релігійно-інформаційної служби України оголошує третій конкурс релігійно-краєзнавчих матеріалів.

Про це повідомляє портал РІСУ .

До конкурсу запрошуються журналісти, краєзнавці, мандрівники, мистецтвознавці та інші особи, які зацікавлені у цій тематиці та мають хист до описування побаченого.

У конкурсі беруть участь авторські краєзнавчі матеріали (статті, фоторепортажі), в яких представляються цікаві сакральні пам'ятки, музейні збірки, релігійна історія населених пунктів і місцевостей тощо.

Автор може надіслати кілька матеріалів.

Основні вимоги до надісланих на конкурс матеріалів:

- приймаються лише авторські тексти, фотоматеріали (ілюстрації до текстів можуть бути чужими, але їх автори мають дати згоду на їх використання), які ще ніде не розміщувалися, включно з друкованими та електронними ЗМІ!;

- зображення повинні мати підписи;

- подавати джерела інформації, використаної в статті;

- статті мають бути подані у популярній або науково-популярній формі.

Побажання: ваш матеріал має викликати в читача враження після прочитання, що він побував в описаній вами місцевості, побачив те, про що ви написали, та захотів туди ще й поїхати.

Надіслані матеріали мають бути доповнені резюме автора.

Ваші напрацювання надсилайте за електронною адресою: ukr@risu.org.ua з позначкою "на конкурс".

Цікаві для нас матеріали ми розміщуватимемо на нашому порталі "Релігійний туризм".

Спеціальне журі визначить переможців, які отримають відзнаки та подарунки від редакції РІСУ.

Конкурс триває з 2 серпня по 31 жовтня 2011 року. Результати конкурсу будуть оголошені на порталі РІСУ після 10 листопада 2011 р.

У зв'язку з тим, що попередній конкурс не відбувся через малу кількість надісланих матеріалів, статті, адресовані на нього, будуть брати участь у цьогорічному.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.