Спецпроект

Євроукраїнці шукають "людину-легенду" для історичного ритуалу (ФОТО)

Європейська асоціація українців звертається до відомих вітчизняних діячів - артистів, співаків, спортсменів та творчої інтелігенції - із закликом взяти участь у святкуванні 20-ї річниці Незалежності України у Брюсселі.

Про це УНІАН повідомив президент Європейської асоціації українців Олексій Толкачов.

На його думку, саме зараз, коли "міжнародний імідж України катастрофічно руйнується, українці мають показати Європі, що ми не тільки держава з політичними колотнечами, Україна - це в першу чергу люди: талановиті, освічені, відкриті та добрі".

Толкачов вважає, що почесне право презентувати Україну у Брюсселлі у день 20-ї річниці Незалежності має належати "людині-легенді":

"На жаль, в Україні таких людей небагато. Ми шукаємо видатного українця, який би міг стати в одну ланку з курфюрстом Баварії, королем Франції, президентами країн світу та всіма поважними особами, які протягом останніх 300 років дарували костюми для символу Брюсселя - статуетки "Манекен Піс".

"Маннекен Піс" ("Хлопчик, що пісяє") в українському національному вбранні. 24 серпня 2007 року

Торік Україну у Брюсселі представляв найсильніший чоловік планети Василь Вірастюк.

Акція Ukrainian Manneken Pis відбудеться 24 серпня у Брюсселі і супроводжуватиметься урочистим прийомом у мерії - в старовинній ратуші на Гранд Плац, пішою ходою середньовічними вулицями та святковими гуляннями за участю української діаспори.

Ключовою подією свята стане одягання всесвітньо відомого брюссельського "Хлопчика, що пісяє" у костюм Ярослава Мудрого представниками муніципалітету Брюсселя і делегатами від України.

Тренувальна примірка костюма Ярослава Мудрого. Фото УНІАН

"Хлопчик, що пісяє" - візитна картка Брюсселю, мініатюрна бронзова статуя-фонтан, яка існує мінімум з XVII-го сторіччя. Існують різні історичні версії обставин появи статуї.

Вже кілька сторіч є традиція вдягати голого хлопчину, який справляє малу нужду, у різноманітні вбрання.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.