Спецпроект

Львів боїться, що Золочівський замок впаде, як вежа у Кам'янці

Львівська обласна рада звернеться до Кабінету міністрів з проханням виділити кошти з державного бюджету для порятунку Золочівського замку.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Львівської обласної ради.

11 серпня на засіданні постійної комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, духовного відродження та ЗМІ Львівської обласної ради депутати вирішили підготувати звернення до Кабінету міністрів України про потребу виділення коштів на порятунок пам'ятки  архітектури національного значення - Золочівського замку.

Нині від стихії обвалився дах однієї з веж цієї унікальної пам'ятки архітектури. Відповідно до проектно-кошторисної документації, на ремонтні роботи у Золочівському замку треба близько 3 млн грн.

5 серпня обвалився дах однієї з веж Золочівського замку, про що повідомив 9 серпня на позачерговій сесії Львівської обласної ради директор Львівської національної галереї мистецтв Борис Возницький.

За його словами, руйнування вежі стало наслідком стихії, яка мала місце наприкінці липня - на початку серпня.

Нагадаємо, 1 серпня від тривалих злив зруйнувалася Нова (Велика) вежа Старої фортеці в Кам'янці-Подільському.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.