Спецпроект

КМДА не хоче віддавати державі музей-квартиру Тичини

КМДА звернулась до комісії Київради з питань культури та туризму з проханням скасувати рішення Київради "Про передачу до державної власності Літературно-меморіального музею - квартири П.Г.Тичини в м.Києві".

Про це ІП повідомив голова комісії Олександр Бригинець. 

За словами Бригинця, комісія не підтримала позицію КМДА і закликала владу виконати рішення Київради.

"Позиція київської влади дивна: з одного боку КМДА не хоче віддавати музей і робить все, щоб музей не набув статусу державного, з іншого боку вона не може знайти в своєму бюджеті достатньо грошей, щоб профінансувати цей та інші музеї, - сказав Бригинець. - От і виходить такий пінг-понг під гаслом "сам не гам, і іншому не дам".

Депутат пояснив, що передача музею до державної власності могла покращити стан закладу культури.

Свого часу Кабмін сам звернувся до Київради з пропозицією передати музей до державної власності, адже Міністерство культури планувало об'єднати цей музей з кількома іншими музеями присвяченими П.Тичині, надавши їм статусу філій.

П'ять Тичин: до 120-річчя з дня народження поета (ВІРШІ)

"Після прийняття рішення про передачу музею до держвласності ми зітхнули з полегшенням, оскільки можна було не боятися, що через халатне ставлення київської влади до цього музею він рано чи пізно втратить приміщення у самому центрі столиці площею у 150 кв. м і в ньому поселиться якийсь чиновник чи олігарх, - зазначив Бригинець. - Сьогодні, якщо передача музею в держвласність не відбудеться, як цього хоче його колектив, виключити такий розвиток подій не можна".

Раніше літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини, який знаходиться на вулиці Терещенківській, 5 у Києві, отримав ордер про примусове виселення. Причиною була несплата оренди приміщення у сумі 16 тис. грн., які сама ж КМДА не виділила вчасно.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.