Спецпроект

УПЦ КП влаштовує ходу до річниці Хрещення Русі

У четвер, 28 липня, у День пам'яті Святого рівноапостольного великого князя Київського Володимира, Українська православна церква Київського патріархату відзначатиме річницю Хрещення Київської Русі-України.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на прес-центр Київської Патріархії УПЦ КП.

У Володимирському патріаршому кафедральному соборі (бульвар Шевченка, 20) відбудуться урочисті богослужіння: 27 липня з 17.00 - Всенічне бдіння, 28 липня з 10.00 - Божественна літургія.

Богослужіння очолить Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні єпископату і духовенства Київського Патріархату.

Після літургії від Володимирського собору до пам'ятника Святому Володимиру відбудеться хресна хода. Минулого року в аналогічній хресній ході взяли участь близько 20 тис. осіб, з яких 1,5 тис. - духовенство.

Цього року також очікується прибуття великої кількості паломників з усіх регіонів України. Особливістю цьогорічної хресної ходи стане зупинка її учасників на Софійській площі для звершення молебну з нагоди 1000-річчя закладення собору Святої Софії.

Святкові заходи проводяться відповідно до рішення Священного Синоду УПЦ Київського патріархату від 13 травня 2011 р. Про час, місце та мету їх проведення Патріарх Київський Філарет завчасно повідомив представників державної та місцевої влади, правоохоронних органів, від яких отримані всі необхідні погодження.

УПЦ КП запрошує всіх вірян взяти участь у святковому богослужінні та хресній ході.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.