Спецпроект

"Регіонали" хочуть поселити Музей історії Києва у фортечній башті

Тільки 32 депутати Київради підтримали проект рішення сесії Київради про будівництво нового приміщення для Музею історії Києва.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Київради з питань культури і туризму Олександра Бригинця.

"КМДА розглядає в якості потенційного приміщення для Музею історії Києва IV-ту башту Київської фортеці за адресою вул. Старонаводницька, 2. Про ці плани громада дізналась майже випадково, коли натиснула на провладну більшість під час обговорення питання реновації багатостраждального музею. Мені здається, що такі проекти повинні широко обговорюватись до їх прийняття, а не вирішуватись кулуарно", - заявив Бригинець.

Депутата нагадав, що площа IV башти у 3 тис кв.м, що значно менше, ніж потреби музею, якому необхідно до 10 тис кв.м. Це, навіть, менше, порівнюючи з приміщенням Кловського палацу, в якому музей знаходився до 2003 року, який мав 4 тис кв.м.

Депутат висловив сподівання, що війна киян з владою за Музей історії Києва підходить до кінця.

Як запевнили представники Партії регіонів в Київраді, на сесію 20 вересня 2011 буде винесено проект рішення про виділення приміщення для Музея історії Києва - IV башти комплексу Київської фортеці в за адресою вул. Старонаводницька, 2.

Про відповідну ініціативу голови КМДА О.Попова стало відомо під час обговорення питання щодо передачі Київської фортеці до державної власності.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.