Спецпроект

На Львівщині знайдено бідон з архівом українського підпілля (ФОТО)

Знайдений мешканцем Львівщини бідон із повстанськими документами передано до Національного музею "Тюрма на Лонцького". Ці матеріали стануть частиною архіву Центру досліджень визвольного руху.

Вчора до Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" у Львові привезено матеріали повстанського архіву, знайденого два тижні тому. Документи, які зберігалися в молочному бідоні, виявив у лісі мешканець одного із сіл Пустомитівського району Львівської області. 

Директор Національного музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий говорить: "За попередніми оцінками - це документи одного з районних проводів ОУН Пустомитівщини за 1948-1951 рр. Комплекс складається з інформаційних звітів, писаних від руки, підпільних видань ОУН, таких як листівки, журнал "Ідея і чин", також "квитів" (розписок про отримання повстанцями від селян матеріальних речей та продуктів в обмін на підпільні гроші - бофони) та інші документи.

Найбільш цікавою в знахідці є серія із чотирьох бофонів на Великодню тематику, номіналами п'ять та двадцять карбованців, які були досі не відомі та не каталогізовані". 

Так виглядає одна зі знахідок з пустомитівського бідону

На жаль, бідон із часом трохи прогнив, тому частина документів втрачені, а решта в задовільному стані, але потребують реставрації, оскільки є крихкими. 

Знахідка буде частиною архіву Центру досліджень визвольного руху - незалежної наукової організації, одного з творців Національного музею "Тюрма на Лонцького". Після реставрації документи будуть переведені в цифровий формат, описані і готові до використання науковцями, а найцікавіші - експонуватимуться в музеї.

Чорні археологи продають архів УПА за 500 тисяч + ФОТО

Історик, голова Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир В'ятрович додав: "Саме завдяки розгорнутій спільними зусиллями інформаційній роботі в медіа ця знахідка потрапила не до "чорних археологів", а звідти на ринок артефактів, а туди, де вона й має бути - до науковців і музею".

 Незабаром, після реставрації, документи стануть доступними для дослідників

За повідомленням прес-центру Центру досліджень визвольного руху, люди, які передавали архів, наголосили, що передали його науковцям, аби ця частинка нашої історії була доступна громадськості, а не стала предметом торгів чи загубилася в таємних архівосховищах.

Поповнення архіву ЦДВР віднайденими матеріалами сталося внаслідок роботи, яку провадить Центр, Національний музей "Тюрма на Лонцького" та створена нещодавно Тимчасова контрольна комісія з вивчення діяльності "чорних копачів" Львівської обласної ради, до якої як експерта запрошено історика Руслана Забілого.

Лопатою і детектором. Чорні археологи змінюють офіційних

Поштовхом до створення комісії стало інтернет-повідомлення про продаж повстанського архіву "чорними копачами", а також плюндрування поховань повстанців, вояків різних армій під час Першої та Другої світових воєн, несанкціоновані розкопки місць боїв. 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.