Спецпроект

Ще одне відомство довело причетність Колесникова до знищення Косого капоніру

Будівельні роботи на території унікальної історичної пам'ятки найбільшої в світі земляної фортеці Київська фортеця і музею "Косий капонір" можуть зруйнувати дану споруду.

Про це йдеться у відповідному акті-обстеженні проведеному "УкрНДІпроектреставрація", який був наданий голові постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександру Бригинцю.

Згідно із висновками обстеження технічного стану бастіону музею "Косий капонір" на вул. Госпітальна, 24 з'ясовано, що внаслідок будівництва НСК "Олімпійським" гостинної зони, загальний стан території незадовільний, а часткова руйнація земляних валів по західному фасаду може привести до деформаційних явищ споруди Косого капоніру.

"Як бачите, руйнуванням валів і бастіона будівництво не обмежилось. Наслідком будівельних дій стала пряма загроза Косому капоніру в якому знаходиться музей", - повідомив Бригинець.

Депутат також нагадав, що спеціальна комісія з розслідування законності проведення робіт на території Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" доручала головному управлінню з питань надзвичайних ситуацій в м.Києві з'ясувати причини і небезпеки, що несе замокання стін Косого капоніра.

Муніципальний підрозділ ще не надав висновків, але ці висновки оприлюднені в наданому акті "УкрНДІпроектреставрації". Там зазначено, що замокання внутрішньої стіни біля фундаментів говорить про негативний вплив підвищеного рівня води, до цього могло привести встановлення паль в наслідок чого підземні води стали підніматись.

Косий капонір класифікується як витвір архітектури та інженерного мистецтва, є пам'яткою культурної спадщини національного значення, розташований в межах архітектурної охоронної зони та центрального історичного ареалу Києва.

Нагадаємо, що комісію щодо проблем "Київської фортеці" було створено 12 травня за розпорядженням голови КМДА Попова після того, як 28 квітня почалися будівельні роботи на території Фортеці, що призвели до знищення ряду історичних споруд.

16 травня комісія з розслідування законності проведення робіт на території музею звернулася до представників НСК "Олімпійський" з вимогою припинити будь-які будівельно-монтажні роботи до з'ясування обставин та отримання висновків комісії.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі. 

Особливість природного рельєфу території Київської фортеці були одним з визначальних факторів та ключовим елементом, що вплинуло на конфігурацію та характер укріплень, визначив її оборонний статус. Наземна частина Косого капоніра виходить на схили Черепанової гори для зручності ведення артилерійського флангового вогню.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.