Спецпроект

Київських реставраторів не викинуть на вулицю - рішення суду

Сьогодні суд виніс вирок за позивом Київського національного музею російського мистецтва до Національного реставраційного центру, що сперечались за приміщення.

Згідно з судовим рішенням, Центр із його приміщень виселяти не будуть.

Про це повідомив голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

На думку депутата, суд прийняв правильне рішення. В умовах, коли чиновникам байдужа доля закладів культури, він просто зафіксував ситуацію в тому вигляді, в якому вона є зараз.

"Це означає, що для того, щоб забезпечити безконфліктне і процвітаюче існування і розвиток Музею і Центру, високопосадовцям усе ж доведеться сісти за стіл переговорів і знайти прийнятний вихід", - зазначив Бригинець.

Нагадаємо, що у квітні КМДА мало намір виселити Реставраційний центр із робочих приміщень на користь музею російського мистецтва. Між цими двома закладами культури тривала судова суперечка щодо будинку на вул. Терещенківській, 9-б.

Національний реставраційний центр України було створено у 1938 році. Зараз він має філії у Львові, Одесі і Харкові, а творчий колектив центру нараховує близько 200 художників-реставраторів, хіміків, фізиків, біологів, рентгенологів, кліматологів, істориків та мистецтвознавців.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.