Спецпроект

65% українців не схвалюють заборону червоних прапорів

В українському суспільстві переважно негативно сприйняли рішення місцевих рад, щодо заборони використання червоних прапорів з радянською символікою.

Про це свідчать дані опитування Центру соціальних досліджень "Софія", проведеного з 21 по 27 травня 2011 року, серед дорослого населення України.

Дві третини (64,9%) опитаних негативно сприйняли рішення Львівської обласної ради, а також Львівської, Луцької та Івано-Франківської міських рад про неприпустимість використання червоних прапорів з радянською символікою, у тому числі - під час святкування Дня Перемоги.

Позитивно поставилися до цього рішення тільки 23,1% респондентів. (Не визначилися з відповіддю - 12,0%).

Більшість (57,5%) опитаних покладає відповідальність за зіткнення, які сталися у Львові 9 травня або на представників політичних сил, які перешкоджали покладанню квітів до могил полеглих радянських воїнів, рвали та спалювали червоні прапори, або на місцеву владу, яка своєю забороною використовувати червоні прапори спровокувала ці зіткнення.

Лише 13,3% респондентів покладає провину за зіткнення на представників політичних сил, які використовували радянську символіку під час святкування Дня Перемоги.

Частина опитаних покладають відповідальність за конфлікт на центральну владу (14,3%) або на правоохоронні органи (5,1%). (Не визначилися з відповіддю або вказали інші варіанти відповіді - 9,8% респондентів).

Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 125 населених пунктах).

Всього було опитано 2020 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання).

Метод проведення опитування - індивідуальне інтерв'ю за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.

Нагадаємо, що згідно з опитуванням, проведеним Центром Разумкова на початку квітня 2011 року, 70% українців вважають День Перемоги великим святом, а ще 23,6% опитаних - просто святом.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.