Спецпроект

На Козацьких могилах реконструювали Берестецьку битву

У рамках заходів з відзначення 360-річчя битви під Берестечком у селі Пляшева Радивилівського району Рівненської області проведено реконструкцію однієї з найбільших битв у Європі часів Середньовіччя, в якій військо Богдана Хмельницького із татарськими союзниками протистояло війську польського короля.

Про це повідомляє УНІАН.

Відтворення битви проведено на території Національного музею-заповідника "Поле Берестецької битви" за участю козацьких та історичних товариств з України, Польщі, Чехії та Білорусі - всього близько 200 осіб.

У рамках урочистих заходів також було проведено всеукраїнський конкурс "Козацька звитяга". По завершенню його учасники поїхали до Луцька, де в місцевому замку візьмуть участь у лицарських поєдинках.

Битва під Берестечком - найбільший бій Хмельниччини, який відбувся 28 червня - 10 липня 1651 року.

Найближчим часом "Історична Правда" опублікує репортаж-екскурсію музеєм "Поле Берестецької битви", більш відомим як "Козацькі могили".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.