Спецпроект

Нiмеччина вiдмовилася видати Дем'янюка Iспанiї

Суд у Мюнхені не дозволив екстрадицію Івана Дем'янюка до Мадрида.

Там він мав постати перед судом щодо обвинувачень у військових злочинах, повідомляє Бі-Бі-Сі.

Суддя Національного суду Іспанії Ізмаель Морено звинувачує Дем'янюка у геноциді і злочинах проти людства у концентраційному таборі Флоссенбург на півдні Німеччини.

Там, за словами судді, утримували 155 іспанців і 60 з них померли.

Німеччина попросила Іспанію надати інформацію щодо того, як ці люди померли і коли, аби визначити чи міг Дем'янюк бути причетний до цих злочинів.

Однак Мадрид не зміг надати необхідних подробиць.

У Німеччині засудили українця. За німецькі злочини

Також у Мюнхені заявили, що злочини, в яких іспанці звинувачують Дем'янюка, були скоєні на території Німеччини.

Крім того, Німеччина не може дозволити екстрадицію людини за злочини, термін давності яких минув.

Як відомо, 12 травня суд у Мюнхені визнав Івана (Джона) Дем'янюка винним у співучасті в убивстві десятків тисяч євреїв у таборі смерті "Собібор", засудивши його до 5-ти років ув'язнення.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.