Спецпроект

ГРУЗІЯ РОЗПОЧАЛА ЛЮСТРАЦІЮ І ЗАБОРОНИЛА СВАСТИКУ ТА СЕРП І МОЛОТ

Парламент Грузії у вівторок прийняв "Хартію свободи", яка вводить обмеження для колишніх радянських чиновників і не допускає використання в громадських місцях фашистської та комуністичної символіки.

Про це повідомляє Кавказький портал.

Автором закону є депутат опозиційної фракції "Сильна Грузія" Гія Тортладзе, який об'єднав в цьому документі раніше розроблені ним законопроекти "Про люстрацію" і "Акт патріота". Хартія, яка вступить в силу з 1 грудня 2012 року, була прийнята одноголосно.

Частина Хартії, що стосується люстрації, передбачає встановлення посадових обмежень для колишніх співробітників спецслужб Радянського Союзу, а також колишніх вищих посадових осіб компартії та комсомолу.

Ці люди не зможуть працювати в представницьких чи виконавчих органах, Раді безпеки, Кабінеті міністрів, займати посади голів департаментів, в адміністрації президента, апараті парламенту, урядовій канцелярії, регулюючих комісіях.

Для них також будуть задіяні обмеження для роботи в міністерствах оборони і внутрішніх справ, оперативних підрозділах у званні віце-полковника і вище. Вони також не можуть обіймати посади суддів, керівників вищих навчальних закладів, проректорів, деканів та завкафедрою. Також для них буде неможливо перебувати в керівництві Громадського телебачення або бути членом регулюючої ради.

Особи, які співпрацювали з радянськими спецслужбами, зможуть брати участь у виборах лише після того, як інформація про це стане публічною для виборців.

Комісія, яка буде розглядати реєстри осіб, що потрапляють під люстрацію, повинна бути створена президентом, і по одній людині в неї представлять фракції парламенту Грузії.

Протягом шести місяців після вступу закону в силу комісія отримає в своє розпорядження від відповідних органів матеріали про секретних агентів радянських спецслужб.

Також комісія отримає повноваження "розгляду і прийняття рішень щодо викорінення комуністичної чи фашистської символіки, культових будівель, пам'ятників, монументів, назв вулиць, які пропагують комуністичну чи нацистську ідеологію".

Нагадаємо, що в лютому 2011 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

У квітні 2011 року ВР підтримала скопійовану з російської постанову, яка засуджувала спроби порівняння СРСР із нацистською Німеччиною.

У березні 2011 року голова Українського інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко заявив в інтерв'ю "Історичній Правді", що завдання провести люстрацію не ставилося перед керівництвом УІНП ані президентом Ющенком, ані нинішньою владою.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.