Спецпроект

Музейники звернулися до прокуратури щодо "політичних православних"

Заповідник "Софія Київська" звернувся до прокуратури м.Києва з заявою про несанкціоноване захоронення на території заповідника (біля стін Кирилівської церкви) настоятеля парафії святих Кирила і Афанасія протоієрея Феодора Шеремета.

Про це ZN.UA повідомила директор "Софії Київської" Неля Куковальська. Окрім того, за її словами, документальні свідоцтва події було направлено до Мінкульту і Мінрегіонбуду.

Куковальська повідомила, що жоден державний орган не давав дозволу на це поховання. "Окрім того, благословення на це поховання не дала і Митрополія Української православної церкви", - підкреслила вона.

Прокуратура м.Києва прийняла справу у провадження, передоручивши її Подільській районній прокуратурі.

4 травня представники Союзу православних братств під керівництвом Валентина Лукіяника поховали біля стін Кирилівської церкви протоієрея Феодора Шеремета. Під час поховання стався конфлікт із працівниками заповідника, але до прибуття міліції парафіяни встигли поховати свого пастиря.

Нагадаємо, що музейні працівники перебувають у тривалому конфлікті з місцевою православною громадою, яка використовує храм за домовленістю із заповідником. Особливо він загострився тоді, коли настоятель громади вирішив зафарбувати фрески ХII століття масляною фарбою і винести з храму мармуровий іконостас та ікони Врубеля, оскльки вважали їх неканонічними. Тоді заповідник звернувся до світової громадськості, що зупинило намір настоятеля.

За даними сайту "Релігія в Україні", інша учасниця панахиди за отцем Феодором - регент київського храму в честь ікони Божою Матері "Нев'янучий цвіт" Наталя Савенко, яка раніше служила регентом у Кирилівській церкві, - назвала дії глави Союзу православних братств Валентина Лукіяника провокаційними.

Сайт нагадує, що у 2004 році від стін Кирилівського храму розпочиналися "хресні ходи" політичного характеру на підтримку кандидата на пост президента Віктора Януковича.

Ці марші, витримані у дусі засудженого УПЦ МП "політичного православ'я", організовувалися Валентином Лукіяником і тодішнім настоятелем приходу отцем Феодором Шеремемтою - незважаючи на неодноразові звернення з боку Київської митрополії УПЦ МП до настоятеля з вимогами припинити подібне вплутування церкви у політику.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.