Спецпроект

Анонс: як відзначатимуть 70-річчя Івана Миколайчука

1 червня, у середу, о 10:30 в інформагенції УНІАН відбудеться прес-конференція за участю організаторів програми вшанування пам'яті кінорежисера, актора і сценариста Івана Миколайчука, якому 15 червня цього року виповнилося б 70 років.

У програму, присвячену святкуванню 70-літнього ювілею Івана Миколайчука, увійдуть наступні заходи:

2 червня, 10:30 - Галерея мистецтв НаУКМА, вул. Іллінська, 9 - презентація книги Йоанни Левицької „Повернення до коріння. Українське поетичне кіно" (видавництво „Редакція журналу „Кіно-Театр", видавництво „Задруга", 2011) та наукова конференція „Авторський кінематограф Івана Миколайчука".

Упродовж червня - ретроспективи фільмів Івана Миколайчука в кінотеатрах Києва, Чернівців, Львова, на телебаченні.

14-15 червня - Чернівці. Молодіжний кінофестиваль документального кіно, вистава „Небилиці про Івана..." (за однойменним сценарієм Івана Миколайчука, Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, режисер-постановник Вадим Сікорський), вечір в Чернівецькому музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської.

15 червня - село Чортория, батьківщина Івана Миколайчука, ювілейні урочистості.

17 червня - Київ. Ювілейний вечір у приміщенні Національного театру імені Івана Франка. У програмі виступи тріо „Золоті ключі" (Ніна Матвієнко, Марія Миколайчук, Валентина Ковальська), Богдана Ступки та ін., вистава „Небилиці про Івана..." (Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької).

До ювілею митця підготовлено збірку фільмів у форматі DVD (Міністерство культури України, Національний центр Олександра Довженка), завершується створення сайту, присвяченого Івану Миколайчукові українською, російською та англійською мовами, видання фотоальбому „Іван Миколайчук. Магія любові".

Миколайчук Іван Васильович - український актор, режисер, сценарист. Працював в кіно у 1960-80-ті роки, був одним із найяскравіших символів національного кіномистецтва, його неповторним обличчям. Саме з його іменем пов'язано розквіт явища, яке дістало назву Українського Поетичного кіно.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.