Спецпроект

У Києві відкрили музей історії військової прокуратури

Музей iсторiї Вiйськової прокуратури Центрального регiону вiдкрили в Києвi.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Як розповiв у понедiлок журналiстам пiд час вiдкриття музею вiйськовий прокурор Центрального регiону Микола Голомша, у музеї представлено понад 200 експонатiв. Це матерiали про iсторiю виникнення прокуратури в Українi, документи та фотографiї про створення вiйськових прокуратур у Київському i Харкiвському вiйськових округах.

В експозицiї музею також вiдображено документальний досвiд дiяльностi вiйськових прокуратур українських миротворчих контингентiв на територiї iнших держав.

"Значне мiсце в експозиції посiдає iнформацiя про роль вiйськових прокурорiв, якi наглядали за законнiстю у вiйськових формуваннях пiд час Великої Вiтчизняної вiйни, пiд час локальних воєн на територiї iнших держав i лiквiдацiї наслiдкiв аварiї на ЧАЕС, - сказав прокурор. - Також у музеї вiдображено досвiд дiяльностi вiйськової прокуратури в українському миротворчому контингентi в Iраку".

За словами Голомші, музей можуть вiдвiдати всi охочi.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.