Спецпроект

Парламент Грузії визнав геноцид черкесів Російською імперією

Парламент Грузії на пленарній сесії визнав скоєння царською Росією геноциду щодо черкеського народу. За ухвалення резолюції проголосували 95 депутатів, проти - 0, утрималися - 0. Підготовкою питання займався парламентський комітету з питань діаспор і Кавказу.

Протягом останніх років після численних звернень адиго-черкеських діаспор у Грузії проходили конференції з черкеського питання.  Наукові кола прийшли до висновку, що події середини XIX сторіччя на Кавказі підпадають під визначення "геноциду".

"Теперь в горах можно встретить медведя, волка, но не горца..."

У резолюції парламентські комітети рекомендували законодавцям Грузії:

1. Визнати масове знищення черкесів (адигів) у період Російсько-Кавказької війни та їх насильницьке видворення з історичної батьківщини як акт геноциду, відповідно до Гаазької конвенції IV від 18 жовтня 1907 р. "Про закони і звичаї сухопутної війни" та Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року "Про попередження злочину геноциду і покарання за нього";

2. Визнати насильно депортованих з батьківщини черкесів у період Російсько-Кавказької війни і після неї біженцями згідно з Конвенцією ООН від 28 липня 1951 року "Про статус біженця".

Рішення прийнято абсолютною більшістю голосів депутатів, які зареєструвались на засіданні.

Як нагадує портал "ГрузияOnline", завтра, 21 травня, черкеські діаспори світу та громадські організації Північного Кавказу відзначатимуть річницю геноциду Російською Імперією.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.