Спецпроект

Через Євро-2012 стан Косого капоніру погіршився (оновлено о 14:00)

Комісія КМДА з розгляду питань, пов'язаних із проведенням НСК "Олімпійський" робіт на території пам'ятки-музею "Київська фортеця", вважає за необхідне звернутися до органів прокуратури у зв'язку з руйнуванням об'єктів Фортеці.

Як повідомив УНІАН голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, сьогодні на своєму засіданні комісія КМДА встановила, що зараз почалось "змикання" Косого капоніру, яке пов'язано з тими земляними роботами, які ведуться поруч.

"Було виявлено, що будівництво зони гостинності до Євро-2012 зараз ведеться на території музею "Київська фортеця", а не поруч, як про це говорили представники уряду. Було прийнято рішення звернутися до голови КМДА Олександра Попова, щоб він подав у прокуратуру дозвільну документацію на будівництво всього того, що пов'язано із Зоною гостинності", - сказав депутат.

За його інформацією, на сьогодні будівельні роботи продовжуються. "Забудовник відмовився і сказав, що не буде призупиняти роботи, незважаючи на прохання комісії".

Офіційно була підтверджена інформація про те, що від 1 до 2 га території Національного музею "Київська фортеця" потрапила в пляму забудови НСК "Олімпійський". Також, підтверджено, що в останні дні стан Косого капоніра (частини Київської фортеці) погіршився.

"Зафіксовано намокання стін капоніра, що може бути наслідком зміни руху підземних вод, через що почалися земельні роботи в кількох метрах від капоніру", - розповів Бригинець.

Тому комісія доручила Головному управлінню МНС України в м. Києві провести експертизу споруди і зробити висновки щодо намокання стін історичного пам'ятника, а також загального стану об'єкта.

Нагадаємо, що комісію щодо проблем "Київської фортеці" було створено 12 травня за розпорядженням голови КМДА Попова після того, як 28 квітня почалися будівельні роботи на території Фортеці, що призвели до знищення ряду історичних споруд.

16 травня комісія з розслідування законності проведення робіт на території музею звернулася до представників НСК "Олімпійський" з вимогою припинити будь-які будівельно-монтажні роботи до з'ясування обставин та отримання висновків комісії.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі. 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.