Спецпроект

Дерев'яні церкви обладнають сигналізацією на 800 тисяч

Цього року із Львівського обласного бюджету на збереження старовинних дерев'яних храмів виділять 838 тисяч грн.

Їх витратять на протипожежні сигналізації, які сповіщатимуть про вогонь через гучномовець, повідомляє Zaxid.net.

"Ми орієнтувалися на те, щоб в першу чергу забезпечити такими сигналізаціями віддалені села, особливо це стосується гірських районів, а також, звичайно, будемо ними оснащувати пам'ятки національного значення", - наголосив начальник управління охорони історичної спадщини області Василь Івановський.

У Львівській обласні є 660 дерев'яних церков - це найбільша кількість не лише в Україні, але й у світі. За роки незалежності не стало уже 84. В часи окупацій і воєн - менше 50. Часто дерев'яні церкви знищуються через потурання самих релігійних громад, які будують більш, на їхню думку, престижні муровані храми.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.