Спецпроект

НА КОНКУРСІ ІЗ ЗАБУДОВИ ДЕСЯТИННОЇ - СКАНДАЛ (оновлено о 16:15)

Лічильна комісія, яка рахує голоси учасників журі, котрі обирають переможця конкурсу на кращий проект музеєфікації Десятинної церкви, відмовляється оголошувати результати голосування.

Деякі члени журі на знак протесту готові покинути засідання, повідомив голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець, який присутній на голосуванні.

Всі члени журі, які були присутні вже проголосували, але лічильна коміся кілька годин відмовляється оголосити результут конкурсу.

Проекти забудови фундаменту Десятинної, представлені на конкурс (ФОТО)

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, який присутній на голосуванні.

"Коли лічильна комісія порахувала голоси, виявилося, що підсумки голосування не влаштовують кількох членів журі, - сказав Бригинець. - Тому вони вже після голосування почали вимагати долучити голос ще одного члена журі, який не був присутній під час голосування. Проти цього категорично виступила інша частина членів журі. Голова журі Сергій Целовальник (головний архітектор Києва - ІП) намагається знайти компроміс між тими, хто хоче почути реальний результат голосування та тими, хто намагається змінити його, додавши один голос за відсутнього колегу".

Засідання конкурсної комісії досі триває. На 17.00 призначено брифінг для преси. 

Нагадаємо, що у березні 2011 року міністр культури Михайло Кулиняк запевнив, що на місці залишків фундаменту Десятинної церкви буде музей, а не церква.

Перед тим головний архітектор Києва Сергій Целовальник повідомив, що "над фундаментом Десятинної не буде побудовано нічого".

В листопаді 2010 року заступник міністра культури України Тімофій Кохан запевняв про протилежне: що указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник обере найбільш відповідний проект із трьох замовлених.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.