Спецпроект

Анонс: "Тюрма на Лонцького" кличе на Ніч

18 травня з 18 до 24 години будуть відкриті доступи до тюремного підвалу, м'якої камери та в'язничного карцеру, під відкритим небом у в'язничному подвір'ї демонструватимуть історичні документальні фільми, спогади дисидентів, ви зможете почути, як читають свої вірші політв'язні Ігор та Ірина Калинці...

Програма заходів до міжнародної акції "Ніч музеїв" у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького"

Середа, 18 травня 2011 року

18:00 - 24:00

18:00 - 19:30, двір Національного музею "Тюрма на Лонцького"

Молитва, покладання квітів, запалення лампад перед хрестом

Слово представників влади та громадськості, адміністрації та Наглядової ради музею

Солоспів Софії Федини

Виступ тріо бандуристок Львівського державного музичного училища ім. С. Людкевича під керівництвом Наталії Якимець

Виступ директора музею Руслана Забілого

Концерт хору "Нескорені"

19:25 - Запалення свічок на вікнах у музеї

Творчі акції: 

19:30, перший поверх

Виступ струнного квартету Тараса Менцінського

20:00 - 21:00, другий поверх

Політв'язні тюрми на Лонцького Ірина та Ігор Калинці читають свої поезії 1972 року з рукописних дисидентських книжок.

Декламація сторінок книжки "У полоні зла" політв'язня Михайла Масютка

21:00 - 24:00, третій поверх

відкриття інсталяції "Без тіла сорочка біла"

Соло на флейті - Божена Корчинська

Відеоінсталяція "Клітка" та концептуальний проект "Приватне" Володимира Стецьковича

Поетичні рецитації

Музикування Наталки Криничанки та її друзів-бардів: Василя Печарського, Оксани Романів, Андрія Бочка, акустичного гурту "Стихія"

 

Більше, ніж експозиція - автентичні приміщення Тюрми на Лонцького

19:45 - 24:00, підвал, вхід з першого поверху

відкритий доступ до підвальних приміщень з історичними реконструкторами товариства "Пам'ять"

19:45 - 24:00, третій поверх

відкритий доступ до "м'якої" камери та в'язничного карцеру

"Відео-музей"

21:00 - 24:00, другий поверх

Демонстрація відеозаписів спогадів політв'язнів

Фотоекскурсії європейськими музеями тоталітаризму

21:00 - 24:00, двір Музею

проектування фільмів над нічним Львовом

21:00 - "Радянська історія", 2008, реж. Едвін Шньоре, Латвія

22:25 - "Парох Майданека", 2006, реж. Гжегож Лінковський, Польща

23:00 - "Береза Картузька", 2007, реж. Юрій Луговий, Канада

24:00 - Викладення із запалених лампад і свічок слова "Пам'ятаю!"

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.