Спецпроект

В "Ніч музеїв" у Радомишлі трощили Музей домашньої ікони (ФОТО)

В ніч з 14 на 15 травня організована група з 15 чоловік розгромила етнографічний музей "Замок Радомисль", створений лікарем і меценатом Ольгою Богомолець в м. Радомишль Житомирської області.

Про це повідомляє прес-служба Ольги Богомолець.

За інформацією прес-служби, група, очолювана Романом Руденко - сином місцевого жителя, що проживає по сусідству з етнографічним музеєм "Замок Радомисль" - увірвалася на територію, повалила кілька секцій паркану, зламала і витоптала рідкісні насадження і рослини в ландшафтному парку музейного комплексу.

Роман Руденко привіз організовану групу з Києва на декількох іномарках. Протягом 30 хвилин до приїзду міліції п'яні молодики трощили все, що потрапляло їм під руку. Попередня сума збитків оцінюється в 30 тисяч гривень.

На адресу Ольги Богомолець та її співробітників, які в даний час зайняті реставрацією і відновленням замкового комплексу, звучали погрози про фізичну розправу.

П'яний Руденко, погрожуючи міліції і співробітникам музею високопоставленим тестем з Києва, обіцяв не допустити існування музею в Радомишлі і не зупинитися, поки його не знищить.

Борець із музеями заради гусей

За словами Богомолець, під час інциденту Руденко постійно нагадував, що в нього "є криша" і що міліція, прокуратура і суди йому не страшні, бо він "під захистом свого тестя". За попередніми даними, йдеться про одного з власників будівельної компанії "Солстрой" (Київ). 

Суть конфлікту між музейним комплексом "Замок Радомисль" і сусідом, сином якого є Роман Руденко, полягає в тому, що кована огорожа комплексу, нібито, перешкоджає прямому доступу гусей на водопій до річки.

У зв'язку з цим на адресу Ольги Богомолець вже неодноразово лунали погрози від Романа Руденка і його батька.

Найближчим часом за фактом хуліганства та навмисного псування чужого майна буде порушено кримінальну справу.

Перший заступник голови Радомишлянської РДА Роман Руденко. Схожий, але сама Богомолець каже, що руйнівник музею є депутатом райради

"Замок Радомисль", побудований в 1612 році монахами і відновлений Ольгою Богомолець із занедбаного сміттєзвалища - єдиний у країні комплекс подібного роду, який об'єднує музей, ландшафтний парк, приміщення для урочистих церемоній та концертний зал.

Тепер відкриття комплексу, яке було заплановано на 5 червня, як і саме нормальне його функціонування - під загрозою.

У "Замку Радомисль" знаходиться єдиний в Україні Музей української домашньої ікони, аналогів якому в світі немає. У колекції представлено більше 5000 ікон XVII-XX століття з усіх регіонів країни. На щастя, колекція не постраждала.

Прохід гусям відкрито

Концертний зал для камерної музики в замку на 150 місць з висотою стелі 6 метрів вважається одним iз кращих в Європі - за результатами акустико-балістичної експертизи він відповідає найвищим стандартам.

"Замок Радомисль" планується внести в офіційні каталоги і пам'ятки для туристів, які приїдуть в Україну на "Євро-2012".

"Те, що чиїсь гуси стали важливішими іміджу Україні, важливіше культури, мистецтва, історії - це безглуздя, - сказала Ольга Богомолець. - "Замок Радомисль" є єдиною пам'яткою Радомишля, яка може привабити туристів та гроші в місцевий бюджет. На жаль, мракобісся для деяких поки ще залишається головною ідеологією".

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.