Спецпроект

Православного "рабина" з Сатанова визнала влада. Тепер потрібні гроші на синагогу

Завдяки публікації на ІП ентузіаст, який взявся охороняти закинуту пам'ятку архітектури - синагогу-фортецю XVI сторіччя, отримав офіційне визнання. А влада звернула увагу на проблеми реставрації унікальної споруди.

В лютому ІП опублікувала великий матеріал про старовине містечко Сатанів. Серед іншого, у тій статті йшлося про місцевого пенсіонера Бориса Слободнюка, який з власної ініціативи взявся доглядати за зведеною ще у XVI ст. синагогою, яка водночас виконувала роль артилерійської батареї в системі міських укрпілень Сатанова.

До того унікальна історична пам'ятка загальнонаціонального значення стояла абсолютно занедбаною, а в середині місцеві жителі облаштували звалище.

Хоча Борис Слободнюк сам православний українець, він прибрав все те сміття (а це декілька вантажівок) та впорядкував прилеглу територію. При чому абсолютно безплатно. Лише тому, що йому стало соромно за Сатанів, - мовляв, люди чи не з усього світу приїздять подивитися на місцеві старожитності, а тут таке неподобство...

Коли готувалася згадана вище стаття, Слободнюк просив від влади не грошей, а лише "якусь бумагу, що я пам'ятник історії охраняю", бо без цієї "справки" йому важко відганяти від синагоги земляків, які продовжують звозити туди сміття.

Борис Слободнюк посеред "своєї" синагоги - на каменях, з яких читали Тору

Як повідомив "Історичній правді" голова Городоцької райдержадміністрації Володимир Вербановський, наразі Бориса Слободнюка вже зараховано позаштатним співробітником служби охорони культурної спадщини Хмельницької ОДА. Відповідне посвідчення йому нещодавно вручили. Тож він тепер є цілком офіційним охоронцем давньої пам'ятки.

Крім того, за значний внесок в охорону історичної спадщини Городоцького р-ну, Бориса Андрійовича нагороджено грамотою Городоцької РДА та грошовою премією.

Володимир Вербановський сподівається, що до порятунку знаменитої Сатанівської синагоги нарешті долучаться і чисельні єврейські організації України:

"На превеликий жаль, на сьогодні ця унікальна пам'ятка в катастрофічному стані, - сказав Володимир Вербановський про стан знаменитої Сатанівської синагоги. - Десь наприкінці 80-х років місцеві мешканці розібрали на будматеріали потужні контрфорси, що підпирали її стіни. Тепер ці стіни почали розходитися. В стінах і склепінні вже з'явилися тріщини. Якщо процес не зупинити, то за кілька років склепіння і частина стін обваляться. Унікальна пам'ятка історії, аналогів якій немає в усій Східній Європі буде втрачена назавжди".

За словами Вербановського, відповідних коштів для реставрації синагоги в бюджеті району немає.

Через ІП чиновник звертається до представників єврейських організацій за допомогою: "Адже це ще й друга за давністю синагога в Україні. Буде дуже прикро, якщо через людську байдужість ми сьогодні втратимо цю пам'ятку, яка пережила століття й турецькі і татарські гарматні обстріли".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.