Спецпроект

Одеса два дні святкуватиме визволення від нацистів

За словами заступника голови Одеської обласної державної адміністрації Дмитра Волошенкова, святкові заходи з нагоди 67-ої річниці визволення міста від військ нацистської Німеччини триватимуть два дні - 9 і 10 квітня.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"У суботу ми плануємо провести реконструкцію подій дня визволення міста в 1944 році, - сказав Волошенков. - Силами київського військово-історичного клубу "Червона зірка" буде проведено символічний парад від пам'ятника Дюку де Рішельє через Оперний театр до Дерибасівської. У параді візьмуть участь 300 осіб, одягнених у форму бійців Червоної Армії, 7-8 одиниць техніки часів Великої вітчизняної".

У неділю, 10 квітня, у смт Чорноморське (Одеська область) недалеко від пам'ятника воїнам батареї №412 відбудеться масштабна військово-історична реконструкція звільнення Одеси.

У "боях" за звільнення міста візьме участь понад 600 осіб з України, Росії, Білорусі, Естонії, Латвії, Румунії, Чехії та Польщі.

За даними організаторів, у реконструкції також візьмуть участь кораблі військово-морських сил України і авіація Одеського авіа-спортивного клубу. Співробітники Одеської кіностудії забезпечать реалістичні піротехнічні ефекти.

"Бій буде відтворено за подіями Одеської наступальної операції 1944 року. Залишки німецьких військ намагаються вибратися з кільця оточення, - розповів про сценарій бою керівник громадянської організації "Київський клуб "Червона Зірка" Владислав Таранець. - Один із таких потужних осередків опору знаходиться біля селища Чабанка. Завдання радянського морського десанту під прикриттям димової завіси підійти на мінімальну дистанцію до берега і раптово атакувати пристань. Після чого наші війська виб'ють противника з займаних позицій і знищать його артилерію".

Реконструкція "Червоною Зіркою" зимових боїв під Києвом (ФОТО)

У програму святкування Дня визволення Одеси входить також демонстрація військової техніки, обід з військово-польової кухні, покладання квітів до пам'ятника захисникам і визволителям Одеси на меморіалі 412-ої батареї, святковий концерт.

10 квітня в Одеській затоці пройде спуск поминальних вінків на згадку про загиблих моряків і затонулих військових кораблів, а також покладання вінків і квітів до пам'ятника Невідомому матросу та стели "Крила перемоги".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.