Спецпроект

МАЙЖЕ 60% УКРАЇНЦІВ ВВАЖАЮТЬ ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ

Близько 60% жителів України погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932-1933 років був геноцидом українського народу.

За результатами опитування соціологічної групи "Рейтинг", які сьогодні озвучив на прес-конференції в агенції "Інтерфакс-Україна" директор групи Олексій Антипович, 58% респондентів вважають Голодомор геноцидом народу. Не згодні з таким визначенням 29%, не визначилися - 13%.

За словами Антиповича, за останній рік спостерігаються певні коливання настроїв українців у даному питанні. Так, у березні 2010 року з тезою про геноцид погодився 61% опитаних, у січні 2011 року їхнє число зменшилося до 53%, а в квітні знову збільшилася - до 58%.

У регіональному розрізі тезу про геноцид розділяють близько 90% жителів Заходу України, 70% півночі і центру і майже 50% східного регіону.

Що стосується указу третього президента України Віктора Ющенка про присвоєння лідеру Організації українських націоналістів Степану Бандері звання "Герой України", то за останній рік змінилася кількість громадян, які підтримують або не підтримують його скасування.

Зокрема, за скасування указу в березні 2010 року виступали 53% респондентів, а в квітні 2011-го їх кількість зменшилася до 51%. Натомість збільшилася кількість тих, хто проти скасування документа про присвоєння Бандері звання Героя - з 28 до 32%.

Визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за незалежність України не підтримує близько половини (49%) опитаних (73% - на півдні країни). 27% респондентів (72% - на заході країни) визнають таку ідею.

Що стосується партійного розподілу прихильників ідеї визнання ОУН-УПА учасниками визвольної боротьби, то вимальовується наступна картина: близько 90% прихильників ВО "Свобода", майже 50% - партій "Фронт змін", "Громадянська позиція" і "Батьківщина", близько 40% - партії УДАР.

Дослідження проводилося з 30 березня по 9 квітня 2011 року. Були опитані 2000 респондентів у віці від 18 років на території всіх областей України, Криму, Києва і Севастополя. Статистична похибка становить не більше 2,2%.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.