Спецпроект

МАЙЖЕ 60% УКРАЇНЦІВ ВВАЖАЮТЬ ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ

Близько 60% жителів України погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932-1933 років був геноцидом українського народу.

За результатами опитування соціологічної групи "Рейтинг", які сьогодні озвучив на прес-конференції в агенції "Інтерфакс-Україна" директор групи Олексій Антипович, 58% респондентів вважають Голодомор геноцидом народу. Не згодні з таким визначенням 29%, не визначилися - 13%.

За словами Антиповича, за останній рік спостерігаються певні коливання настроїв українців у даному питанні. Так, у березні 2010 року з тезою про геноцид погодився 61% опитаних, у січні 2011 року їхнє число зменшилося до 53%, а в квітні знову збільшилася - до 58%.

У регіональному розрізі тезу про геноцид розділяють близько 90% жителів Заходу України, 70% півночі і центру і майже 50% східного регіону.

Що стосується указу третього президента України Віктора Ющенка про присвоєння лідеру Організації українських націоналістів Степану Бандері звання "Герой України", то за останній рік змінилася кількість громадян, які підтримують або не підтримують його скасування.

Зокрема, за скасування указу в березні 2010 року виступали 53% респондентів, а в квітні 2011-го їх кількість зменшилася до 51%. Натомість збільшилася кількість тих, хто проти скасування документа про присвоєння Бандері звання Героя - з 28 до 32%.

Визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за незалежність України не підтримує близько половини (49%) опитаних (73% - на півдні країни). 27% респондентів (72% - на заході країни) визнають таку ідею.

Що стосується партійного розподілу прихильників ідеї визнання ОУН-УПА учасниками визвольної боротьби, то вимальовується наступна картина: близько 90% прихильників ВО "Свобода", майже 50% - партій "Фронт змін", "Громадянська позиція" і "Батьківщина", близько 40% - партії УДАР.

Дослідження проводилося з 30 березня по 9 квітня 2011 року. Були опитані 2000 респондентів у віці від 18 років на території всіх областей України, Криму, Києва і Севастополя. Статистична похибка становить не більше 2,2%.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.