Спецпроект

На Рівненщині вшанували загиблих у бою під Гурбами

На місці найбільшого бою УПА з військами НКВС у Здолбунівському районі Рівненської області урочисто вшанували загиблих у ньому воїнів УПА.

Про це повідомляють "Українські Новини".

З нагоди річниці бою в урочищі Гурби, яке було тоді в епіцентрі бою, відбулися панахида та мітинг-реквієм.

На мітингу виступили як представники обласної та місцевої влади, так і представники опозиційних партій, ветерани УПА.

Зараз на місці Гурбенського бою cтворено невеличкий меморіал, споруджено каплицю, тут діє православний чоловічий монастир.

Обласна влада почала створювати на цьому місці Пантеон Героїв, в якому планується перепоховати останки всіх учасників бою, які будуть знайдені в цих місцях.

Нагадаємо, 67 років тому, у квітні 1944 року, на території сучасного Здолбунівського району Рівненської області понад 30 тисяч бійців внутрішніх військ НКВС оточили 5-тисячне угруповання "УПА-Південь", у якому значну частину особового складу становили слабо озброєні новобранці, які ще не мали бойового досвіду.

Карателів НКВС підтримували танки, артилерія, бронепоїзди й авіація.

Після кількох днів боїв (з 21 по 25 квітня) половині повстанців вдалося вирватися з оточення.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.