Спецпроект

Анонс: перша книга з "Бібліотеки Історичної Правди", Олександр Зінченко "Час папуги"

Книгарня "Є" та Посольство Республіки Польща запрошують Вас на презентацію книжки журналіста, історика, постійного автора "Історичної правди" Олександра Зінченка.

 

"Година папуги" - це перша книжка, яка так докладно розповідає про трагедію Катині і про її українські сторінки.

Розслідування Олександра Зінченка на цю тему тут і тут

Ця історія почалася у Львові, Луцьку, Тернополі, продовжилася у Путівлі та Старобільску, і закінчилася для більшості її учасників у Харкові.

У Харкові за кілька весняних тижнів 1940-го року розстріляли майже 4 000 чоловік.

...На довоєнних ярмарках дресирований папуга шарманщика витягав записки з пророцтвами. У таборі військовополонених в українському Старобільську чекісти так само у незбагненому порядку викликали бранців. Той час бранці назвали "Годиною папуги".

Олександр Зінченко, один із авторів документального фільму "Катинь: листи з раю", розповідає в своїй першій книзі про те, як доля когось відправляє на смерть, а комусь лишає життя.

Отже, презентація книги, яка виходить першою у серії "Бібліотека Історичної Правди", відбудеться 18 квітня 2011 р.

Початок - о 18.00.

Адреса книгарні "Є":
вул. Лисенка, 3, ст. м.  "Золоті Ворота"

Вхід вільний.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.