Спецпроект

МЕР ЛЬВОВА: БАНДЕРА І ШУХЕВИЧ – ЦЕ НАШІ ГЕРОЇ

4 березня відбулися урочистості із вшанування пам’яті командувача УПА Романа Шухевича у його родинному селі Краковці на Яворівщині.

Про це повідомляє прес-служба Львівської облради.

У заходах взяли участь голова Львівської облради Олег Панькевич, депутати Львівської облради, керівництво Яворівського району, мешканці села та учні Краковецької школи, яка носить ім'я Шухевича.

Біля погруддя Шухевичу відбулася панахида та віче.

"У цьому особливому місці ми відчуваємо зв'язок між нами і нашими попередниками. Цими стежками ходив Роман Шухевич, який був, є і буде для нас і наступних поколінь тим ідеалом, на який треба рівнятися", - заявив Панькевич.

Що знайшли у Шухевича 5 березня 1950 року

"Ми повинні повертатися до вічних українських цінностей, наслідувати наших героїв, тому що проти них ведуть боротьбу - не збройну, а інформаційну. Із нас хочуть витравити нашу пам'ять, пам'ять про наше минуле, зокрема, і про героя Романа Шухевича", - додав він.

Панькевич також ознайомився зі школою, оглянув музей Шухевича.

У свою чергу мер Львова Андрій Садовий закликав ушанувати пам'ять героїв.

"Львів'яни повинні твердо стояти на позиціях. Шухевич, Бандера - це наші герої, які воювали за незалежність нашої країни, вони не захоплювали чужої території, вони боронили нашу землю. Приємно, що діти та молодь пам'ятають та вшановують героїв", - заявив Садовий, повідомляє прес-служба Львівської міськради.

У суботу у Львові низку заходів, присвячених 61-ій річниці з дня смерті Шухевича, проведе львівський осередок НСОУ "Пласт".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.