Спецпроект

Вийшов перший том збірника документів про повстанців Сумщини

29 березня у прес-центрі SumyNews відбулася презентація нової книги члена Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадія Іванущенка "Повстанський рух на Сумщині в 20-30-х рр. XX ст. Т. 1".

Збірник включає нарис-огляд, документи з історії повстанського руху, містить інформацію про причини та перебіг народних виступів, хід підпільної і партизанської боротьби на території теперішньої Сумщини. Також подаються відомості про отаманів, повстанців, організаторів руху Опору та зв'язкових - уродженців краю, ілюстрації та коментарі.

Розрахований на архівістів, дослідників історії визвольного руху, краєзнавців, учителів, студентів, учнів, всіх хто цікавиться історією України. За повідомленням сайту ЦДВР, збірник вийшов завдяки фінансовій підтримці журналіста та телепродюсера Ростислава Мартинюка.

Геннадій Іванущенко - відомий історик, екс-директор Державного архіву Сумської області, звільнений з посади "регіональним" губернатором Юрієм Чмирем, автор кількох документальних книг. 


 

Пропонований перший том збірника про повстанський рух 20-30 років на Сумщині є другою ланкою у публікації цілого циклу збірників документів про український визвольний рух, запланований у свій час Державним архівом Сумської області.

Першою його ланкою став 1-й том збірника "Українське відродження 1917-1920 рр. на Сумщині", який вийшов друком у 2010 році.

Два томи збірника "ОУН-УПА на Сумщині", які висвітлюють документальну базу визвольного руху хронологічно слідом за збірником про повстанський рух 20-30-х років, вийшли друком, відповідно, у 2007 та 2009 роках.

Нарешті, у цьому ж, 2011 році виходить перший том збірника "Інакодумство на Сумщині", який розкриває особливості дисидентства на терені області і хронологічно завершує визвольну тематику ХХ століття.

Суттєва відмінність презентованого збірника документів від попередніх видань у тому, що він розповідає про масову самоорганізацію повсталого народу в умовах окупаційного терору радянської влади, денікінців.

Адже 106 антибільшовицьких повстанських загонів числом близько 40 тис., які діяли протягом 1919-1921 рр. на території Сумщини та прилеглих районів Чернігівщини, є багатозначним фактом. Тому теза про Сумщину як "край партизанської слави" звучить по-новому цікаво і багатообіцяюче.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.