Спецпроект

"Повстання проти голоду": УІНП випустив ролик про боротьбу українського селянства проти колективізації. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті випустив новий просвітницький ролик в межах кампанії до 87-их роковин Голодомору в Україні про спротив українського селянства під час колективізації 1930-их років.

Про це повідомляється на сайті УІНП.

 

"Найчастіше сценарій цих повстань залежав від дій місцевої влади. Якщо та йшла на поступки, люди розбирали свою худобу, майно та реманент з колгоспних комор і поверталися додому. Коли ж мітинги намагатися розігнати чи залякати, заворушення переростали навіть у збройні протистояння.

Жертвами таких сутичок стали сотні радянських активістів та посадовців. У 1930 році в Україні було понад 4000 масових виступів, в яких узяли участь 1,2 млн осіб. Уже в березні 1930 року в сотнях сіл по Україні фактично від кількох днів до кількох тижнів було ліквідовано радянську владу", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, такий масовий виступ селянства змусив піти сталінський режим на поступки, дозволивши виходити з колгоспів. Однак радянська влада посилила економічний тиск на селянство.

Для тих, хто відмовлявся вступати в колгосп, встановлювались значно більші податки, штрафи, стягнення. Такі заходи дали результат — у 1932 році понад дві третини українських селянських господарств в Україні були вже в колгоспах. Завдяки цьому Сталін отримав один з інструментів контролю за селянами та зміг здійснити злочин геноциду — Голодомор.

В УІНП нагадали, що до 87-их роковин Голодомору в Україні, жертв якого вшановують кожної четвертої суботи листопада (цьогоріч — це 28 листопада), Український інститут національної пам'яті проводить інформаційну кампанію "Збережи пам'ять. Збережи правду".

Ролик розробила студія Prosto Production. Науковий консультант — заступник голови Інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.