Спецпроект

Держава відзначить ювілеї Булгакова і Богомольця

В травні 2011 року Україна відзначить 130-річчя з дня народження українського вченого-медика Олександра Богомольця та 120-річчя з дня народження російського письменника Михайла Булгакова.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

За постанову про святкування 130-річчя з дня народження О. Богомольця проголосували 297 народних депутатів з 373, зареєстрованих у залі. У постанові зазначається, що 24 травня 2011 виповнюється 130 років з дня народження О. Богомольця.

Верховна Рада ухвалила урочисто відсвяткувати на державному рівні цю дату. Для цього буде створено оргкомітет з відзначення, будуть проведені тематичні виставки, науково-практичні заходи, тематичні теле-та радіопередачі, а також випущені ювілейні монети.

Депутати також підтримали постанову про святкування 120-річчя з дня народження письменника М. Булгакова. За постанову проголосували 294 народних депутата із 372, зареєстрованих у залі.

15 травня 2011 виповнюється 120 років з дня народження письменника. З цієї нагоди також буде організовано аналогічне святкування на державному рівні.

Крім того, парламент рекомендував Київській міськадміністрації провести ремонтно-реставраційні роботи в літературно-меморіальному музеї М. Булгакова за адресою Андріївський узвіз, 13 в столиці, а також при узгодженні з Київським національним університетом імені Шевченка - встановити меморіальну дошку на будинку за адресою бул. Тараса Шевченка, 14 (Жовтий корпус КНУ ім.Шевченка), в якому розташовувалася Перша київська чоловіча гімназія, де навчався М. Булгаков.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.