Спецпроект

Держава відзначить ювілеї Булгакова і Богомольця

В травні 2011 року Україна відзначить 130-річчя з дня народження українського вченого-медика Олександра Богомольця та 120-річчя з дня народження російського письменника Михайла Булгакова.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

За постанову про святкування 130-річчя з дня народження О. Богомольця проголосували 297 народних депутатів з 373, зареєстрованих у залі. У постанові зазначається, що 24 травня 2011 виповнюється 130 років з дня народження О. Богомольця.

Верховна Рада ухвалила урочисто відсвяткувати на державному рівні цю дату. Для цього буде створено оргкомітет з відзначення, будуть проведені тематичні виставки, науково-практичні заходи, тематичні теле-та радіопередачі, а також випущені ювілейні монети.

Депутати також підтримали постанову про святкування 120-річчя з дня народження письменника М. Булгакова. За постанову проголосували 294 народних депутата із 372, зареєстрованих у залі.

15 травня 2011 виповнюється 120 років з дня народження письменника. З цієї нагоди також буде організовано аналогічне святкування на державному рівні.

Крім того, парламент рекомендував Київській міськадміністрації провести ремонтно-реставраційні роботи в літературно-меморіальному музеї М. Булгакова за адресою Андріївський узвіз, 13 в столиці, а також при узгодженні з Київським національним університетом імені Шевченка - встановити меморіальну дошку на будинку за адресою бул. Тараса Шевченка, 14 (Жовтий корпус КНУ ім.Шевченка), в якому розташовувалася Перша київська чоловіча гімназія, де навчався М. Булгаков.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.