Спецпроект

Софiю Київську не буде виключено зi списку ЮНЕСКО - Мінкульт

Собор Софiї Київської та пов'язанi з ним монастирськi споруди не будуть виключенi зi списку Світової спадщини ЮНЕСКО, заявив мiнiстр культури України Михайло Кулиняк.

Про це повідомляє "Інтерфакс" .

"Побоювання деяких наших дiячiв щодо загрози виключення українських об'єктiв зi Списку світової спадщини ЮНЕСКО - безпiдставнi. Можу запевнити, що собор Святої Софiї i пов'язанi з ним монастирськi споруди та Києво-Печерська Лавра не будуть виключенi зi списку ЮНЕСКО", - заявив мiнiстр на засiданнi громадської гуманiтарної ради пiд головуванням президента України Вiктора Януковича в четвер у Києвi, повiдомляється на сайтi українського уряду.  

"Це питання було врегульовано ще в листопадi 2010 року, пiсля приїзду до України монiторингової мiсiї ЮНЕСКО та офiцiйного вiзиту директора центру Світової спадщини Франческо Бандарiна", - додав М.Кулиняк.

Довідка "Історичної Правди": Україна у Світовій спадщині представлена п'ятьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.