Спецпроект

Софiю Київську не буде виключено зi списку ЮНЕСКО - Мінкульт

Собор Софiї Київської та пов'язанi з ним монастирськi споруди не будуть виключенi зi списку Світової спадщини ЮНЕСКО, заявив мiнiстр культури України Михайло Кулиняк.

Про це повідомляє "Інтерфакс" .

"Побоювання деяких наших дiячiв щодо загрози виключення українських об'єктiв зi Списку світової спадщини ЮНЕСКО - безпiдставнi. Можу запевнити, що собор Святої Софiї i пов'язанi з ним монастирськi споруди та Києво-Печерська Лавра не будуть виключенi зi списку ЮНЕСКО", - заявив мiнiстр на засiданнi громадської гуманiтарної ради пiд головуванням президента України Вiктора Януковича в четвер у Києвi, повiдомляється на сайтi українського уряду.  

"Це питання було врегульовано ще в листопадi 2010 року, пiсля приїзду до України монiторингової мiсiї ЮНЕСКО та офiцiйного вiзиту директора центру Світової спадщини Франческо Бандарiна", - додав М.Кулиняк.

Довідка "Історичної Правди": Україна у Світовій спадщині представлена п'ятьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.