Спецпроект

МАЙЖЕ ПОЛОВИНА УКРАЇНЦІВ ХОЧЕ НАЗАД В СРСР

47% українців хотіли би збереження Радянського Союзу, а 51% знову вибрав би Незалежність. Про це свідчать результати опитування, проведеного компанією Research&Branding Group з 1 по 9 березня 2011 року.

Так, якби сьогодні відбулися референдуми про збереження СРСР і про підтримку Акту проголошення Незалежності України, то 47% українців підтримали б збереження Радянського Союзу.

51% українців проголосував би за Незалежність України.

Останній день СРСР (ВІДЕО)

У регіональному розрізі прихильників збереження СРСР більше серед жителів Південного Сходу (61%) і людей старшого покоління (60%), а прихильники Незалежності переважають серед жителів Західної України (82%) і молоді (59%).

На сьогоднішній день в особистому сприйнятті розпаду Радянського Союзу українці розділилися на тих, хто вважає цю подію "закономірним фіналом комуністичної імперії" (44%), і тих, для кого зникнення СРСР - "найбільша геополітична катастрофа ХХ століття" (43%).

Росіяни ображені за розпад СРСР, але вдячні за демократію - опитування

Думки українців розділилися щодо того, чи можна було уникнути розпаду СРСР:

46% опитаних вважають, що крах СРСР був спровокований і його можна було уникнути, тоді як на думку 43% жителів України вважають, що припинення існування СРСР було неминучим і обумовлене історичними, політичними та економічними чинниками.

Більше половини жителів України (54%) згодні з тим, що було б краще, якби СРСР все ж був збережений, а кожен третій (33%) дотримується протилежної думки.

Союз дивиться на тебе

Незалежно від регіону проживання та віку, більшість українців (70%) згодні з твердженням, що головна відмінність радянського минулого від нинішнього часу в тому, що в Радянському Союзі була об'єднавча ідея, спільна для всіх мета, а зараз цього немає.

Опитування проводилося методом особистого інтерв'ю в 24-х областях України і АР Крим.

Було опитано 2075 осіб. Очікувана середня похибка вибірки складає +/-2,2%.

Протягом останніх кількох років Research&Branding Group співпрацювала з Партією регіонів, а уряд Азарова обгрунтовував свої дії, посилаючись на соціологічні дані цієї компанії.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.