Спецпроект

В Запоріжжі хочуть відродити першотравневі демонстрації трудящих

Влада Запорізької області має намір відродити в регіоні "традиції народного святкування Першотравня з урочистими ходами трудящих".

Про це "Інтерфаксу" повідомили в прес-службі Запорізької обласної державної адміністрації.

За даними прес-служби, "влада Запорізької області ініціює відродження в Запоріжжі традиції всенародного святкування Першотравня: передбачається проведення святкової ходи по головному проспекту обласного центру: кожен район представить у своїх колонах на демонстрації кращих людей, а також провідні підприємства регіону". 

"Відродження першотравневих традицій дасть додатковий імпульс консолідації громадськості, додасть позитивних емоцій та гарного настрою запорожцям" - цитує прес-служба голову Запорізької облдержадміністрації Бориса Петрова.

 Першотравень в Афінах: трудящі Греції отримують додатковий імпульс консолідації громадськості, додають позитивних емоцій та гарного настрою афінянам

В обладміністрації зазначили, що "керівники обласної влади вже приступили до планування та підготовки першотравневих заходів разом iз представниками профспілок області".

Нагадаємо, що в Запоріжжі був встановлений місцевими комуністами, а потім знищений невідомими підривниками неофіційний пам'ятник Сталіну.

1 травня - День міжнародної солідарності людей найманої праці, який святкується у 142 країнах, в тому числі і в Україні. Його відзначають на честь американських робітників, які 1 травня 1886 року організували в Чикаґо страйк із вимогою 8-годинного робочого дня. Страйк і демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням із поліцією.

В СРСР 1 травня було одним із головних офіціозних свят.

Святкова листівка часів УРСР 1980-их

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.