Спецпроект

Американка отримала лист, відправлений їй у 1944 році

Лист, датований 9 серпня 1944 року і адресований "Міс Р.Т. Флетчер, шпиталь Американського Червоного Хреста, Кемп Робертс, Каліфорнія", надійшов на адресу Ґарі Макмастера з історичного музею Кемп Робертса у лютому 2011-го.

Службовці, які знайшли лист в надрах пошти, вирішили відправити його в музей, бо шпиталя за вказаною адресою давно не існувало. При цьому поштовики не змогли пояснити, чому лист, надісланий 66 років тому, був доставлений тільки зараз.

Ґарі Макмастер розповів про лист у місцевій газеті "Монтґомері Едвертайзер". Потім цю статтю передрукувала агенція АР, а звідти - англомовні видання по всьому світу, від Індії до Канади.

Минулого тижня з Макмастером зв'язалася донька вказаної адресатом панни Флетчер. Вона надала фото конвертів з іншими листами, підписаними цим же почерком. Це був почерк її дядька, брата панни Флетчер, яка вже давно стала пані і народила дітей.

Дядько помер кілька років тому, а мама у свої 90 досі жива і при добрій пам'яті, повідомила донька адресата. Під час Другої світової міс Флетчер працювала волонтером Червоного Хреста, організовуючи виступи акторів у центрі підготовки артилеристів Кемп Робертса і місцевому шпиталі.

Донька пообіцяла поїхати до мами, яка живе за кількасот миль, на ці вихідні, щоб пані Флетчер нарешті прочитала листа. Конверт, запечатаний 66 років тому, весь цей час залишався невідкритим. Учора його нарешті мав розпечатати адресат.

Лист, відправлений 66 років тому

Тим часом Ґарі Макмастер сподівається, що світова медіа-слава допоможе його музею привабити нових відвідувачів. "У нас найбільший музей армії США в Західній Америці, а ходить сюди дві-три людини в день. Думаю, тепер ситуація зміниться".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.