Спецпроект

Митники не дали ввезти в Україну колекцію з 83 предметів старовини (ФОТО)

83 старовинні предмети виявили у пункті пропуску "Гоптівка" у нашого співвітчизника, який прямував з РФ до України на власному мікроавтобусі.

Про це повідомляє прес-центр Державної митної служби України.

За інформацією митників, вони знайшли в салоні автомобіля багато старовинних речей: самовар ХІХ століття, посуд, кишенькові годинники, ордена та медалі, монети та банкноти, книги і прикраси, ще й ікону.

Вилучена колекція

Власник такої колекції свідомо обрав режим спрощеного митного контролю "зелений коридор", при цьому не надавши жодних дозвільних документів на переміщення старожитностей.

 Фото Держмитслужби

В другому випадку купюру та монету, що були виготовлені на початку минулого століття, намагався незаконно вивезти з України громадянин Росії.

Громадянин прямував легковиком через пункт пропуску "Миколаївка". Предмети старовини виявили митники спільно з прикордонниками під час митного огляду в салоні авто - у конверті, що знаходився у сумці для ноутбука.

В конверті знаходились фотографії, а поміж них: купюра номіналом 25 (двадцять п'ять рублів) 1909 року виготовлення та монета 3 (три) копійки 1905 року виготовлення.

 

В цьому випадку громадянин також обрав режим спрощеного митного контролю "зелений коридор". І знову жодних дозвільних документів на вивезення даних предметів у нього не було.

За обома випадками складено протоколи про порушення митних правил за ознаками ст. 339, 352 Митного кодексу України. Предмети старовини вилучено.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.